Court ruling № 42483991, 23.01.2015, Tysmenytsia District Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа № 352/2163/13-ц

Провадження 2-з/352/8/15

У Х В А Л А

23 січня 2015 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Струтинського Р.Р.

секретаря Бардюк-Кавецької Л.В.

розглянувши у судовому засіданні в м. Івано-Франківськ заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в :

В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів по оплаті за житлово-комунальні та охоронні послуги та зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

ОСОБА_1 у поданій до суду заяві просить в порядку забезпечення позову накласти арешт на 54/100 житлового будинку по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №9184692 від 10.09.2014 року. Вважає, що оскільки їй стало відомо про намір ОСОБА_2 щодо передачі його частини житлового будинку у власність їхньому синові ОСОБА_3, то необхідно накласти арешт на вищевказане майно, з метою уникнення дій щодо неможливості виконання майбутнього рішення суду в даній справі.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обгрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» із змінами і доповненнями, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Судом перевірено аргументованість вимоги про забезпечення позову щодо застосування заходів забезпечення позову, зазначених заявницею і не встановлено реальної небезпеки, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення чи неможливості у майбутньому виконати рішення суду. Заявницею не надано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 3 ст. 151 ЦПК України.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до переконання, що в задоволенні заяви слід відмовити, оскільки заявлені вимоги не стосуються предмету спору по даній цивільній справі та невжиття таких заходів забезпечення не може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст.ст.151-153 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду до Апеляційного суду Івано-Франківської області подається протягом п'яти днів з дня її проголошення через Тисменицький районний суд. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий Р.Р.Струтинський