Court ruling № 42468486, 28.01.2015, Ivano-Frankivsk Regional Court of Appeal

Справа № 338/1761/13-ц

Провадження № 22-ц/779/347/2015

Категорія 24

Головуючий у 1 інстанції Гутич П. Ф.

Суддя-доповідач Вакарук В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Вакарук В.М.,

суддів Проскурніцького П.І., Ясеновенко Л.В.,

секретаря Драганчук У.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника Приватного акціонерного товариства «МТС УКРАЇНА» на ухвалу Богородчанського районного суду від 27 грудня 2014 року по справі за заявою Приватного акціонерного товариства «МТС УКРАЇНА» про поновлення строку пред'явлення до виконання судового наказу, -

в с т а н о в и л а :

Приватне акціонерне товариство «МТС УКРАЇНА» звернулось до суду із заявою про поновлення строку пред'явлення до виконання судового наказу від 26 вересня 2013 року про стягнення в його користь з ОСОБА_2 252 грн. 55 коп. заборгованості за договором про надання послуг мобільного зв'язку та 898 грн. 72 коп. договірних санкцій. Причиною пропуску строку для пред'явлення судового наказу до виконання заявник зазначив те, що судовий наказ не був направлений на його адресу.

Ухвалою Богородчанського районного суду від 27 грудня 2014 року відмовлено у задоволенні заяви ПАТ «МТС Україна» про поновлення строку пред'явлення до виконання судового наказу.

В апеляційній скарзі на дану ухвалу представник ПАТ «МТС УКРАЇНА», посилаючись на порушення норм процесуального права, зазначає, що ухвала суду є безпідставною та необгрунтованою, постановленою з порушенням норм процесуального права. Судом не взято до уваги, що судовий наказ всупереч ст.ст. 106,222 ЦПК України, на адресу стягувача не направлявся, отримано його лише на підставі заяви представника ПАТ «МТС Україна» 10 грудня 2014 року. Також судом невірно застосовано положення ч.2 ст.368 ЦПК України, оскільки судовий наказ є особливою формою судового рішення та сам по собі вже є виконавчим документом відповідно до положень ч.2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» та має бути виданий стягувачу в порядку, встановленому статтею 106 ЦПК України. Просила ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою поновити строк пред'явлення до виконання судового наказу.

В судовому засіданні представник апелянта Леник Л.П. вимоги апеляційної скарги підтримала з наведених у ній мотивів, боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у поновленні строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, виходив із того, що стягувач у встановлений законом строк не пред'явив до виконання виконавчий документ без поважних причин.

Проте, такий висновок суду першої інстанції є передчасним.

Встановлено, що судовим наказом від 26 вересня 2013 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «МТС Україна» 252 грн. 55 коп. заборгованості за надані послуги зв'язку та 898 грн. 72 коп. договірних санкцій (а.с.32).

Із матеріалів справи вбачається, що копія судового наказу стягувачеві не направлялась, а боржнику направлена 27.09.2013 року, яку він отримав 05.10.2013 року (а.с.33-34).

ПАТ «МТС Україна» із заявою про видачу судового наказу звернулось у суд 26.11.2014 року, відтак на адресу стягувача судовий наказ надійшов 09.12.2014 року (а.с.35,38,39)

Згідно ч. 3 с. 100 ЦПК України судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.2 ч.1, п.1 ч.2 ст.22 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

З матеріалів справи вбачається представник ПАТ «МТС Україна», скориставшись правом, наданим йому чинним законодавством України, звернувся до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, пославшись на те, що отримав судовий наказ тільки 17.12.2014 року (а.с.39).

Частиною 1 ст. 371 ЦПК України передбачено, що стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Однак, судом першої інстанції, в порушення вимог ст.ст. 212-214 ЦПК України, належно не встановлено, чи було виконано вимоги закону про повідомлення стягувача про набрання судовим наказом законної сили та направлення йому копії судового наказу, не враховано всі фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору. відповідно до вимог ст.106 ЦПК України.

За таких обставин, ухвала суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ «МТС Україна» задовольнити частково, ухвалу Богородчанського районного суду від 27 грудня 2014 року скасувати та передати питання щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий В.М. Вакарук

Судді П.І. Проскурніцький

Л.В. Ясеновенко