Court ruling № 42234359, 23.12.2014, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

23 грудня 2014 року м. Київ В/800/5440/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів

судді-доповідача Шипуліної Т.М.

суддів Бившевої Л.І., Ланченко Л.В., Лосєва А.М., Островича С.Е.,

перевіривши матеріали заяви Публічного акціонерного товариства «ОТП-Банк» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 23.09.2014 у справі №826/2261/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП-Банк» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Вищого адміністративного суду України від 23.09.2014 касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників задоволено, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014 скасовано. Прийнято нову постанову, якою в позові відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою Публічне акціонерне товариство «ОТП-Банк» звернулось до Верховного Суду України з заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.09.2014 та просила допустити справу до провадження по перегляду судового рішення Верховним Судом України.

Відповідно до приписів пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В даному випадку, заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, зокрема, статей 138, 139, підпункту 153.2.6 пункту 153.2, пункту 153.5 статті 153 Податкового кодексу України, статті 1077 Цивільного кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог заявник додає копії постанов Вищого адміністративного суду України від 19.08.2014 по справі №2а-4771/12/2170 (К/800/66294/13), від 11.09.2014 по справі №1570/3010/2012 (К/800/31040/13), копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 07.08.2013 по справі №826/1228/13-а (К/800/34394/13), від 24.10.2012 по справі №2а-1670/6253/11 (К/9991/9196/12), від 28.08.2013 по справі №826/3455/13-а (К/800/36821/13) та зазначає, що у вказаних справах та у даній справі Вищим адміністративним судом не однаково застосовано згадані норми матеріального права.

Відповідно до положень статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про перегляд судового рішення може бути подана виключно за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, ухвалення різних за змістом судових рішень, спірні питання виникли у подібних правовідносинах. Зокрема, така складова як подібність правовідносин, означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, тобто об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (наприклад часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). У той же час, зміст правовідносин визначається обставинами кожної конкретної справи.

Зі змісту рішень Вищого адміністративного суду України, наведених заявником як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права, вбачається, що зміст правовідносин, які у ньому розглядалися, відмінний від того, який є у даній справі.

Приписи статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень саме у подібних правовідносинах.

У той же час, як вбачається зі змісту поданої заяви та доданих як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права рішення Вищого адміністративного суду України, неоднакове застосування судами норм матеріального права у подібних правовідносинах відсутнє.

Враховуючи викладене, у Публічного акціонерного товариства «ОТП-Банк» відсутні підстави, передбачені статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, для порушення питання щодо розгляду заяви Вищим адміністративним судом України про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Відмовити Публічному акціонерному товариству «ОТП-Банк» у задоволенні вимоги про допуск справи для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 23.09.2014 у справі №826/2261/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП-Банк» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: _______ Т.М. Шипуліна

Судді: _______ Л.І. Бившева

_______ Л.В. Ланченко

_______ А.М. Лосєв

_______ С.Е. Острович