Decision № 4222671, 20.07.2009, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.09 Справа№ 12/107

Суддя господарського суду Львівської області Запотічняк О.Д. при секретарі Маїк С.Б. розглянула у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРИДЕНТА АГРО”, м. Київ,

до відповідача: Фермерського господарства „Веклин Ігор Тимофійович”, с. Хоробрів,

про стягнення заборгованості в сумі 13 160,54 грн.

За участю представників:

від позивача: Грищенко О.М.( довіреність у матеріалах справи);

від відповідача: не з”явився.

Представнику позивача роз’яснено зміст ст. 22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРИДЕНТА АГРО” до Фермерського господарства „Веклин Ігор Тимофійович” про стягнення заборгованості в сумі 13 160,54 грн.

Обставини справи: Ухвалою суду від 29.05.09 р. порушено провадження у справі та призначено слухання на 16.06.09 р.

У судовому засідання 16.06.09 р. оголошувалась перерва до 20.07.09 р.

У продовженому після перерви судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач після перерви в судове засідання явки повноважного представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце його проведення.

Повний текст рішення виготовлено, підписано та оголошено 20.07.09 р.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази і оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне:

27.02.08 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ТРИДЕНТА АГРО” (в подальшому продавець) та Фермерське господарство „Веклин Ігор Тимофійович” (в подальшому покупець) було укладено договір № ЗУФ - 26/02/08 відповідно до умов якого продавець продає насіння (товар) на умовах даного договору, а покупець зобов’язався на умовах та в порядку визначених договором приймати названий товар та оплачувати його.

Відповідно до п. 2.1 Договору, асортимент Товару, його кількість, ціна визначаються в додатках та/або накладних документах відпуску Товару, що є невід”ємною частиною Договору.

На виконання умов договору постачальник поставив покупцю продукцію на загальну суму 20 708,49 грн. Факт передачі товару постачальником та отримання його покупцем підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання матеріальних цінностей (а.с. 20-28).

Тобто, продавець (ТзОВ „ТРИДЕНТА АГРО”) виконав свої зобов’язання по договору належним чином та в повному обсязі.

Відповідно до п. 5.3 Договору встановлено, що покупець здійснює оплату в розмірі 20 % від вартості Товару в строк до 5 березня 2008 року та 80 % від вартості товару покупець оплачує в строк до 1 грудня 2008 року без виставлення рахунку фактури.

Однак, відповідач Фермерське господарство „Веклин Ігор Тимофійович”, яке виступає покупцем товару, виконало свої зобов’язання по договору частково в сумі 15 736,30 грн. Факт часткової проплати за поставлену продукцію в сумі 15 736,30 грн. підтверджується банківськими виписками (а.с.30-32).

Станом на 27.05.09 р. загальна заборгованість відповідача перед позивачем складає 13 13 160,54 грн., в точу числі нараховано відповідачу:

- пеню в розмірі 2 045,63 грн.;

- інфляційні в розмірі 1 431,03 грн.;

- три проценти річних в розмірі 261,45грн.;

- курсову різницю в розмірі 7 581,25 грн.;

- штраф у розмірі 1 137,18 грн.

Приймаючи рішення у даній справі суд виходив з наступного:

Згідно ст. 526 ЦК України: зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання —відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як уже зазначалося за умовами договору № ЗУФ - 26/02/08 від 27.02.08 р. Товариством з обмеженою відповідальністю „ТРИДЕНТА АГРО” (продавцем) було поставлено Фермерському господарству „Веклин Ігор Тимофійович” (покупець) продукцію на загальну суму 20 708,49 грн. Факт передачі товару постачальником та отримання його покупцем підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання матеріальних цінностей (а.с. 20-28), що свідчить про виконання продавцем своїх договірних зобов’язань належним чином та в повному обсязі.

Однак, відповідач Фермерське господарство „Веклин Ігор Тимофійович”, яке виступає покупцем товару, виконало свої зобов’язання по договору частково в сумі 15 736,30 грн. Станом на 28 квітня 2008 року заборгованість перед ТзОВ „ТРИДЕНТА АГРО” складало 4 972,19 грн. за поставлений товар. Відповідачу згідно із умовами Договору надавалась відстрочка щодо оплати вартості товару. Кінцевою датою проведення розрахунку за отриманий товар є 1 грудня 2008 року, однак відповідачем до настання вказаної дати, оплати не здійснено.

Відповідно до ст. 625 ЦК України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу:

- інфляційні в розмірі 1 431,03 грн.;

- три проценти річних в розмірі 261,45 грн.

Згідно з ст. 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з п. 8.2 Договору за прострочення виконання зобов”язання покупець зобов”язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення. Відповідно до зазначеного позивачем відповідачу нарахована пеня в розмірі 2 045,63 грн.

Згідно ст. 533 Цивільного кодексу України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

У Додатку № 1 до Договору зазначено курс долара США на день підписання даного Договору, що становить –5,05 грн./дол. США, як вказано в примітці до даного Додатку, в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору сторони, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують формулу: S=(A1/A2)*B. Відповідно до умов договору позивачем нараховано відповідачу курсову різницю у сумі 7 581,25 грн.

Згідно договору № 102/04/09 від 23 квітня 2009 року про надання правової допомоги укладеного між ТзОВ „ТРИДЕНТА АГРО” та ТзОВ „НЕЗАЛЕЖНА ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ”, позивачу надано юридичних послуг на суму 700,00 грн. які він оплатив та просить суд їх відшкодувати стягнувши з відповідача.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, а такою відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.07 р. № 01-8/973 „Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права” п. 10 нормами процесуального права передбачено відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені учасником судового процесу за отримання лише послуг адвокатів, а не інших представників такого учасника. Стаття 28 ГПК, визначаючи підстави представництва юридичних осіб та громадян у господарському суді, не обмежує їх у виборі тих осіб, які здійснюватимуть таке представництво. Водночас у вирішенні питань, пов'язаних з розглядом вимог сторін та третіх осіб про відшкодування їх витрат на послуги представників у господарському суді, слід враховувати таке. За приписом частини третьої статті 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Відповідно до статті 2 Закону України "Про адвокатуру" адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Таким чином, стаття 44 ГПК передбачає відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені стороною за отримання лише послуг адвокатів, а не інших представників. Судові витрати –це витрати які поніс позивач в процесі розгляду справи. Як вбачається з матеріалів справи позовна заява підготовлена адвокатом Бонтлаб В.В., адвокат у судовому засіданні участі не приймав, по даній справі лише підготував позовну заяву та надав правову допомогу, враховуючи, що розмір відшкодування названих витрат, повинен бути співрозмірним, тобто не завищеним, за таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи у зв”язку з вказаним до стягнення підлягає 350,00 грн.

Згідно до п. 8.4 Договору за несплату або несвоєчасну оплату Товару покупець сплачує штраф у розмірі 15 % від вартості неоплаченого товару. У зв”язку з порушенням вказаних умов договору відповідачу нараховано штраф у розмірі 1 137,18 грн. Однак суд відмовляє у задоволені даної позовних вимоги, оскільки згідно із ч. 1 ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, суд вважає недоречним стягнення штрафних санкцій з Фермерського господарства „Веклин Ігор Тимофійович”.

Суд провівши перерахунок нарахувань пені, інфляційних втрат та 3 % річних, встановив, що до задоволення підлягає: 1 326,66 грн. –інфляційних та 261,45 грн. –3% річних та 907,25 грн. - пені.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 11 563,79 грн., у точу числі з яких: 7 581,25 грн. - курсова різниця; 1 326,66 грн. –інфляційні; 261,45 грн. - 3 % річних; 907,25 грн. –пені; 1 137,18 грн. –штраф; 350,00 грн. –за послуги адвоката.

Судові витрати покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: в сумі 118,62 грн. державного мита та 275,02 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 526, 533, 625 ЦК України, ст. ст. 193, 250 ГК України, ст. ст. 33 , 43, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства „Веклин Ігор Тимофійович” (80013, Львівська область, Сокальський район, с. Хоробрів, код ЄДРПОУ 30124326) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРИДЕНТА АГРО” (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28А, код ЄДРПОУ 25591321) 11 957,43 грн. заборгованості.

3.В задоволені решти позовних вимог відмовити.

4.Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

5.Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Суддя Запотічняк О.Д.