Court ruling № 42017679, 17.12.2014, Lviv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 року Справа № 876/10056/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СДТ» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «СДТ» про стягнення боргу,-

в с т а н о в и в:

Державна податкова інспекція у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області звернулася в суд з адміністративним позовом до ТзОВ «СДТ» про стягнення боргу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2014 року позов задоволено повністю. Стягнуто з рахунків ТзОВ «СДТ» відкритих у банківських установах, які обслуговують такого платника, на користь бюджету заборгованість у розмірі 93421 грн. 44 коп.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ТзОВ «СДТ» оскаржило її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову, оскільки у них наявна кредиторська заборгованість, що перевищує суму позовних вимог, тому вважає, що позивач суму боргу має погашати шляхом переведення права вимоги дебіторської заборгованості платника податків на органи доходів і зборів відповідно до наказу №569 від 10.10.2013 року.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга ТзОВ «СДТ» задоволенню не підлягає з таких мотивів.

ТзОВ «СДТ» зареєстровано в ЄДРПОУ 21.06.2011 року, присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 36762628, що підтверджується копією витягу з ЄДРПОУ (а.с.4).

Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем станом на 04.08.2014 року рахується заборгованість по платежах перед бюджетом по платежах податок на додану вартість 85568,86 грн. ( в тому числі за основним платежем - 75805,63 грн., фінансові санкції - 7914,29 грн., пеня - 1848,94 грн.) та по податку на прибуток в розмірі 7852,58 грн.(в тому числі за основним платежем 7852,58 грн.).

Податковий борг підприємства виник в результаті подання до ДПІ у Жовківському районі 19.02.2014 року в електронному вигляді податкової декларації по податку на прибуток підприємства за 2013 рік, подання податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень - грудень 2013 року та січень 2014 року та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 11 місяць 2013 року, що подана 01 місяця 2014 року.

Податковим органом виносилось рішення від 30.01.2014 року №886/11-0/02 про розстрочення податкового боргу по податку на додану вартість в сумі 18889 грн. та рішення від 07.03.2014 року №2455/25-0/06 про розстрочення податкового боргу по податку на додану вартість в розмірі 99239,50 грн.

Однак, у зв'язку з несплатою грошових зобов'язань, податковим органом прийнято рішення від 01.08.2014 року №7282/25-0 та від 01.08.2014 року №7283/25-0 про скасування розстрочення грошових зобов'язань.

Так, за результатами перевірки дотримання вимог ст.203 ПК України по ТОВ «СДТ» за період з 02.01.2013 року по 29.12.2013 року складено акт від 24.02.2014 року №8/15-01/36762628, на підставі якого податковим органом винесено податкові повідомлення - рішення форми «Ш»: від 24.02.2014 року №11/15-01, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання, погашеного з затримкою 2819,2 грн.; від 24.02.2014 року №12/15-0, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання, погашеного з затримкою 7356,24 грн.

За таких обставин, станом на 04.08.2014 року за ТзОВ «СДТ» рахується узгоджена сума заборгованості в розмірі 93421,44 грн., що також підтверджується довідкою від 04.08.2014 року №7356/25-0 та зворотнім боком облікової картки платника податків.

Відповідно до п.57.1.ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з п.57.3.ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п.59.1. ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Позивачем 15.11.2013 року за №54-15/2 сформовано податкову вимогу, яку вручено відповідачу 22.11.2013 року.

Колегія суддів відхиляє покликання відповідача в апеляційній скарзі на наказ Міністерства доходів і зборів України №569 від 10.10.2013 року «Про затвердження Порядку використання додаткових джерел погашення податкового боргу» (далі - наказ №569), оскільки відповідачем не подано доказів укладення договору в письмовій формі з органом доходів і зборів про переведення платником податків прав вимоги дебіторської заборгованості. Крім того, податковий орган здійснює визначення сум дебіторської заборгованості, яка є додатковим джерелом погашення податкового боргу, у разі, коли здійснення заходів щодо продажу майна платника податків не привело до повного погашення суми податкового боргу.

Згідно пп. 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України , органи державної податкової служби мають право, крім іншого, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу ТзОВ «СДТ» слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СДТ» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2014 року у справі № 813/5543/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий А.Р.Курилець

Судді М.П.Кушнерик

О.І.Мікула