Court ruling № 41933929, 10.12.2014, Kharkiv Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження 22ц/790/7571/14 Головуючий 1 інст. - Алфьорова Т.М.

Справа 2-303/2011-ц Доповідач - Пилипчук Н.П.

Категорія - договірні

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді: Пилипчук Н.П.,

суддів: Кірсанової Л.І.,

Трішкової І.Ю.,

при секретарі - Костенко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 08 жовтня 2014 року

за поданням старшого державного виконавця Фрунзенського ВДВС Харківського міського управління юстиції про визначення частки майна в квартирі,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 08 жовтня 2014 року подання старшого державного виконавця Фрунзенського ВДВС Харківського міського управління юстиції задоволено, визначено частку майна ОСОБА_3, у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, належної йому на праві спільної сумісної власності з іншими особами на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого ХМЦПДЖФ 12 січня 1998 року за № 8-98-116303, а саме 1/4 частину.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити зазначену ухвалу, внести після слова «визначено» слова «оформлену належним чином». Обґрунтовуючи апеляційну скаргу посилається на порушення судом норм права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно вимог ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

З матеріалів справи вбачається, що в проваджені Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчих документів, виданих Фрунзенським райсудом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_3 на користь стягувана ОСОБА_2 боргу у розмірі 31958,80 грн. та 2776,26 грн.

На час звернення старшого державного виконавця Фрунзенського ВДВС Харківського міського управління юстиції Згонік до суду з поданням про визначення частки майна, яке належить боржнику, борг ОСОБА_3 не погашений.

Стаття 52 Закону України «Про виконавче провадження» визначає порядок звернення стягнення на майно боржника для виконання за виконавчим документом, в тому числі і на частку дика в майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України, ч. 6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» та роз'яснень, що містяться в п . 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» у випадках, коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця. Таке подання державного виконавця повинно розглядатися з обов'язковим викликом у судове засідання не лише державного виконавця, боржника, стягувача, а й учасників спільної власності на майно.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 52 Закону України "про виконавче провадження", у разі перевищення суми, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача, розміру 10 мінімальних заробітних плат, можливо звернення стягнення на частку у спільному майні.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 370 ЦК України при виділі частки з майна, яке знаходитеся в спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного з співвласників є рівними, якщо інше встановлено договором між ними, законом або рішенням суду.

З матеріалів справи вбачається, що власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого ХМЦПДЖФ від 12.01.1998 року № 8-98-116303, що підтверджується копією свідоцтва про право власності.

Вирішуючи подання суд першої інстанції правильно виходив з того, що спадкові права ОСОБА_3 після смерті батьків не оформлені, тому на цей час зареєстрована належним чином частка боржника становить 1/4 частину квартири.

Оскільки із мотивувальної частини ухвали суду першої інстанції зазначені обставини зрозумілі, відсутня необхідність додатково це визначати у резолютивній частині ухвали.

Доводи апеляційної скарги не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного і відповідно до п. 1 ст. 312 ЦПК України, апеляційну скаргу необхідно відхилити, ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.2 ст. 307, 312, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 08 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді -