Court ruling № 41869249, 12.12.2014, Chernihiv District Administrative Court

-копія-

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 грудня 2014 року Чернігів Справа № 825/3912/14

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Д'яков В.І., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України в якому просить суд визнати дії Державної фіскальної служби України, що виразились у відповіді листа №14408/7/99-99-04-01-01-17 від 09.12.2014 відносно першого заступника начальника Головного управління ДФС у Чернігівській області ОСОБА_1 висновку про те, що він підлягає звільненню із займаної посади, протиправними та такими, що здійснені не в порядку та у спосіб, визначений Конституцією України та Законом України «Про очищення влади».

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з позовних вимог, позивач фактично оскаржує відповідь Державної фіскальної служби України, наданої в листі №14408/7/99-99-04-01-01-17 від 09.12.2014.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частина 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України вказує, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією та Законами України встановлений інший порядок судового провадження.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов - це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.

Відповідно до пункту першого частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суд зазначає, що рішенням суб'єкта владних повноважень, в розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і акти індивідуальної дії.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово.

Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно - правового акта щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосуються прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта, якому він адресований. Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений законом.

Обов'язковою ознакою як нормативно-правового акти, так і правового акту індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (суб'єктів), дотримання якої забезпечується правовими механізмами.

Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів-офіційний документ, який породжує певні юридичні наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших відносин.

Лист - відповідь Державної фіскальної служби України №14408/7/99-99-04-01-01-17 від 09.12.2014 не є рішенням суб'єкта владних повноважень (нормативно-правовим актом індивідуальної дії), який тягне за собою правові наслідки відносно позивача, не спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин та немає обов'язкового характеру для позивача, а тому не має правових наслідків.

Оскільки лист - відповідь Державної фіскальної служби України №14408/7/99-99-04-01-01-17 від 09.12.2014 не є остаточним документом та не є актом індивідуальної дії, що породжує певні правові наслідки і не набуває статусу рішення в розумінні пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого не може бути оскарженим в порядку адміністративного судочинства.

Отже, позов не є таким, що відповідає матеріально-правовому способу захисту порушеного права.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідно до п. 1 ч. 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, у відкритті провадження у справі необхідно відмовити, оскільки позовну заяву не належить розглядати в Чернігівському окружному адміністративному суді, та повернути позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами позивачеві.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); 5) закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 109, 158-160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій - відмовити.

Повернути з Державного бюджету (р/р 31216206784002 в ГУДКС України у Чернігівській області, МФО 853592, код 38054398, отримувач платежу УК у м. Чернігові /м.Чернігів/22030001) на користь ОСОБА_1 (14000, АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 73,08 грн. згідно квитанції №91 від 11.12.2014.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі та позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Попередити позивача, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строк, передбачений статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя підпис В.І. Д'яков

З оригіналом згідно.

Суддя В.І. Д'яков