Court ruling № 417978, 19.07.2006, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“19” липня 2006 р. Справа № 2-7/4819-2005

к/с № 2-291/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Нечитайла О.М.

Суддів Конюшка К.В.

Пилипчук Н.Г.

Ланченко Л.В.

Степашка О.І

секретар судового засідання Буряк І.В.

за участю представників:

позивача: не з'явився

відповідача не з'явився

розглянувши касаційну скаргу фірми " Лєда "

напостанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.05.2005 р. та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.03.- 05.04.2005 р.

по справі № 2-7\4819-2005

за позовом фірми " Лєда "

до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.03. 05.04.2005 р. ( суддя Дугаренко О.В. ) , залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.05.2005 р. , у задоволенні позовних вимог фірми " Лєда "( далі позивач , фірма ) про визнання недійсним податкового повідомлення рішення № 817\23 2 \20693608 від 27.01.2005 р. відмовлено повністю .

Суди попередніх інстанцій в обґрунтування своєї позиції посилаються на те , що у порушенні приписів п.п.7.2.1 та 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України " Про податок на додану вартість " ПП " Агропромснаб " не мало право видавати податкові накладні , у тому числі податкову накладну № 295 від 24 жовтня 2001 р. , на підставі якою позивачем був складений податковий кредит по першої із події передача товару , тому що рішенням місцевого суду Кіровського району міста Донецька від 05.09.2002 р. , яке вступило у чинність з 27 липня 2002 р., був визнаний недійсним статут ПП" Агропромснаб " і свідоцтво платника податку на додану вартість з 17 серпня 2001 року ( а.с.22-24) . А тому, позивач безпідставно використав вищезгадану податкову накладну для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту .

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій позивач звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 травня 2005 р. та рішення господарського суду Автономної Республіки , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права , зокрема . п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 закону України " Про податок на додану вартість " .

Сторони не скористались своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в рішеннях суду місцевої та апеляційної інстанцій , колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку ,що касаційна скарга позивача задоволенню не підлягає з таких підстав .

Відповідно до положень Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7 статті 1). Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7). Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку з операцій поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України, не підтверджених податковими накладними (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7).

Вимоги до змісту податкової накладної, що надається покупцю платником податку - продавцем, визначено підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 року N 165, яким передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобов'язань продавця (пункт 6); усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця (пункт 18).

Суди попередніх інстанцій відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача виходили із того, що податок на додану вартість у сумі 10000 грн. включено фірмою до податкового кредиту у порушенні вимог Закону України "Про податок на додану вартість". Цей висновок обґрунтовувався, зокрема, тим, що ПП" Агропромснаб" , яке видало позивачеві податкову накладну № 295 від 24.10.2001 р. і на підставі якої фірмою був складений податковий кредит , не мало право видавати податкові накладні оскільки рішенням Місцевого суду Кіровського району міста Донецька від 05.09.2002 р., яке набрало законної сили , визнано недійсним статут ПП " Агропромснаб " і свідоцтво платника податку на додану вартість з 17.08.2001 р. ( а.с. 22-24).

Із зазначеним висновком слід погодитись .

Під час розгляду справи дійсно знайшов підтвердження факт визнання недійсними статуту ПП "Агропромснаб " та свідоцтва про реєстрацію платника податку рішенням Місцевого суду Кіровського району м. Донецька від 05.09.2002 року. Як установлено цим судом реєстрація ПП" Агропромснаб " була проведена на підставну особу Царенко Л.М. за винагороду без наміру зі сторони Царенко Л.М. здійснювати підприємницьку діяльність.

Зазначені обставини свідчать, як правильно на це звернули увагу суди попередніх інстанцій , що у господарських операціях від імені " Агропромснаб " діяла особа, яка не могла мати законних повноважень на здійснення цих операцій та підписання документів податкової звітності. Як наслідок включена позивачем до податкового кредиту сума податку на додану вартість у розмірі 10000 грн. не відповідає фактичним податковим зобов'язанням платника податку - продавця.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України констатує, що судами попередніх інстанцій, з урахуванням встановлених обставин справи, правильно застосовано норми матеріального права, та не допущено порушень норм процесуального права.

Таким чином, відповідно до ст. 224 КАС України є всі підстави для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись ст..ст.210 , 220 , 221 , 227 КАС України , Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу фірми " Лєда " на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.05.2005 р. та рішення господарського суду м. Севастополя від 22.03.-05.04.2005 р. у справі № 2-7\4819-2005 залишити без задоволення .

2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.05.2005 р. та рішення господарського суду м. Севастополя від 22.03.- 05.04.2005 р. у справі № 2-7\4819-2005 залишити без змін .

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий

Судді

(підпис)

(підпис)

(підпис)

(підпис)

(підпис)Нечитайло О.М.

Конюшко О.М.

Пилипчук Н.Г.

Ланченко Л.В.

Степашко О.І.

З оригіназ оригіналом вірно лом згідно

Суддя Нечитайло О.М.

З оригіналом вірно

Суддя Нечитайло О.М.