Court ruling № 417948, 19.10.2006, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД  УКРАЇНИ

01010 м.Київ, вул.Московська,8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19.10.2006№К-9980/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

КарасяО.В. (головуючого),

Степашка О.І.,  Маринчак Н.Є.,  Усенко Є.А.,  Шипуліної Т.М.

при секретарі: Міненко О.М.

за участі представників позивача: Коропа В.С., відповідача: Кондратова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу         ТОВ«Авакс» на постанову Одеського апеляційного господарського суду від04.10.2005по справі№23-27/100-05-2412

за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Авакс»

до                   Державної податкової інспекції у м.Іллічівську

                        Відділу державного казначейства у м.Іллічівську

про                 бюджетне відшкодування ПДВ

ВСТАНОВИВ:

Позивач (ТОВ«Авакс») звернувся до суду із позовними вимогами про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від08.11.2004 №0003302301/0, прийнятого ДПІ у м.Іллічівську, яким зменшено ТОВ«Авакс» суму бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад2003року в сумі 449452грн., та стягнення з Державного бюджету України з рахунку доходів по ПДВ на користь ТОВ«Авакс» бюджетну заборгованість з ПДВ за листопад2003року в сумі 449452грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від24.06.2005 позов задоволено частково. Податкове повідомлення-рішення ДПІ від08.11.2004 №0003302301/0 визнано недійсним. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від04.10.2005 рішення Господарського суду Одеської області від24.06.2005 змінено, в позові відмовлено.

Позивач (далі–ТОВ) звернувся із касаційною скаргою (зі змінами), посилаючись на порушення місцевим та апеляційним судами норм матеріального права, а саме пп.7.4.1. п.7.4 та пп.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Скаржник вважає, що надходження податку на додану вартість до бюджету не залежить від фактичної сплати податку покупцем в ціні товару (роботи, послуги), і тому посилаючись на п.1.8. ст.1 вищезазначеного Закону, просить судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Також Скаржник зацитував: «наявні у справі векселя колегією до уваги не приймаються...», і зазначив, що ані апеляційним судом, ані судом першої інстанції зовсім не досліджувався факт оплати вказаних векселів.

Відповідач заперечення на касаційну скаргу не надав.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанції, пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від03.04.1997 №168 «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.

Як встановлено судами – 08.11.2004 ДПІ було проведено позапланову документальну перевірку ТОВ«Авакс» з питання відшкодування ПДВ за листопад2003року, за результатами якої складено Акт перевірки №2985/23-101/5, по якому було прийняте податкове повідомлення-рішення №0003302301/0 від08.11.2004 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад2003року на суму 449452грн. за порушення вимог пп.7.7.5. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»,

Фактичні обставини справи судами визначені в такому порядку:

у листопаді2003року ТОВ«Авакс» здійснювалися операції з придбання та продажу товарів, загальний обсяг склав 5375137,60грн., ПДВ – 1075027,52грн. А загальний обсяг продажу згідно книги обліку продажу за листопад2003року склав 3753456грн., (ПДВ – 625576грн.), від'ємне значення ПДВ за листопад2003року склало 449452грн. Основним постачальником позивача за звітний період є ТОВ«Комтек», яке видало ТОВ«Авакс» податкові накладні, суми ПДВ відображені в цих податкових накладних були включені останнім до складу податкового кредиту звітного періоду всього на суму 1075027,52грн.;

Ленінською МДПІ у м.Луганську була проведення зустрічна перевірка з питання взаємовідносин ТОВ«Авакс» із ТОВ«Комтек» для підтвердження сум податкового кредиту, де було встановлено, що: ТОВ«Комтек» (код 32326051) відвантажило ТОВ«Авакс» у листопаді2003року комплекс для вимірювання та надало послуги по товарному кредиту відповідно до податкових накладних. Розрахунки між підприємствами проведені у вексельній формі;

також було проведено перевірку ТОВ«Комтек» щодо взаємовідносин із МПП«Регіон-Трейд» і встановлено, що свідоцтво платника ПДВ анульовано 27.08.2004; остання декларація з ПДВ надана за березень2003року; податкові зобов'язання за листопад2003року склали 20402грн. Зазначене підприємство ліквідовано за заявою власника шляхом злиття із ТОВ«Універсал-Норд», державну реєстрацію якого в свою чергу було скасовано 24.05.2004 та анульовано свідоцтво платника податку.

Суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи, посилаючись на норми Закону України «Про податок на додану вартість», задовольнив позов частково, мотивуючи тим, що, оскільки сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету визначається платникам ПДВ як різниця між податковим зобов'язанням та податковим кредитом звітного періоду, тому податкове повідомлення-рішення від08.11.2004 №0003302301/0 підлягає визнанню недійсним.

Поряд з цим, позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України з рахунку доходів по ПДВ на його користь бюджетної заборгованості з ПДВ по податковій декларації за листопад 2003року в сумі449452грн. не задоволені з тієї підстави, що відшкодуванню підлягають лише суми які були сплачені до бюджету, що випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів державного бюджету України.

Також потрібно зазначити, що суди обох інстанцій вірно визначились, - за змістом Закону України «Про податок на додану вартість» право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті ПДВ в ціні товару. При цьому на противагу заперечень Скаржника, необхідно наголосити на тому, що відповідно до абз.3 п.4.8 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» - векселі, отримані, але не оплачені платником податку або видані, але не оплачені платником податку – не змінюють сум податкового зобов’язань або податкового кредиту такого платника податку, незалежно від видів операцій, по яких такі векселі використовувались.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, вказує, що суд першої інстанції неправомірно не врахував, що факт виробництва товару перевіркою не підтверджено.

Тобто суд першої інстанції помилково розглядав податкове повідомлення рішення як рішення про податкове зобов'язання. Однак в даному випадку ДПІ проводилась перевірка щодо бюджетного відшкодування, і саме ДПІ встановила відсутність сплати ПДВ до бюджету. Відповідно матеріально-правовій спосіб розгляду спору полягає в досліджені саме бюджетного відшкодування. А оскільки бюджетне відшкодування - як сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку на додану вартість, який зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість, тому постанова суду апеляційної інстанції є вірною.

Враховуючи зазначене, суд касаційної інстанції погоджується із висновком суду апеляційної інстанцій повністю, так як суд правильно встановив та визнав доведеними обставини справи, дослідив докази та виніс постанову з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому постанова не підлягає скасуванню, касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авакс» залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від04.10.2005 по справі№23-27/100-05-2412залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                           О.В.Карась

Судді:                                                                      О.І.Степашко

                                                                                  Н.Є.Маринчак

                                                          Є.А.Усенко

                                                          Т.М.Шипуліна