Decision № 41669, 08.06.2006, Commercial Court of Zaporizhzhia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.06 Справа № 26/229/06

Суддя Зубкова Т.П.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська продовольча компанія»(95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Жені Дерюгіной, 6)

до відповідача Дочірнього підприємства приватної фірми «Клінок –плюс»(69000, м. Запоріжжя, вул. Вишнева, 42)

про стягнення 14983,26 грн.

Суддя Зубкова Т.П.

Представники:

Від позивача Гладкий Ю.В., дов. б/н від 07.06.2006 р.

Від відповідача не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 18275,31 грн., які складаються з 14356,10 грн. основного боргу за договором поставки № 39 від 15.09.2004 р., 2124,70 грн. втрат від інфляції, 502,46 грн. – 3% річних та 1292,05 грн. пені за неналежне виконання умов договору.

12.05.2006 р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 08.06.2006 р.

В судовому засіданні 08.06.2006 р. позивач надав суду письмову заяву, якою уточнив та зменшив позовні вимоги: просить стягнути з відповідача 14983,26 грн., які складаються з 14356,10 грн. основного боргу за договором поставки № 39 від 15.09.2004 р., 2124,70 грн. втрат від інфляції за період з грудня 2004 р. по лютий 2006 р. та 502,46 грн. –3% річних за період з 02.12.2004 р. по 02.02.2006 р.

Заява відповідає вимогам ст.ст. 22, 28 ГПК України, приймається судом.

Суд розглядає позовні вимоги про стягнення 14983,26 грн.

Позивач обґрунтовує заявлені вимоги ст. ст. 13, 14, 525, 526, 546, 550, 552, 610, 611, 624, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 218, 229, 230 Господарського кодексу України та умовами договору поставки № 39 від 15.09.2004 р.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав, про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Справу розглянуто в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

15.09.2004 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 39 (надалі –Договір).

Згідно умов Договору позивач зобов’язався поставляти відповідачу товар (продукти харчування), а відповідач –приймати та оплачувати цей товар.

На виконання умов Договору позивач протягом вересня –листопада 2004 року поставив відповідачу товар на загальну суму 26953,20 грн., що підтверджується видатковими накладними № К1709-0011 від 17.09.2004 р. (на суму 3955,40 грн.), № К3009-0018 від 30.09.2004 р. (на суму 4381,80 грн.), № К2610-0002 від 26.10.2004 р. (на суму 8559,50 грн.), № К2311-0005 від 23.11.2004 р. (на суму 10056,50 грн.) та довіреностями на отримання матеріальних цінностей серії ЯИМ № 116069 від 14.09.2004 р., серії ЯИМ № 1160090 від 29.09.2004 р., серії ЯИМ № 116136 від 25.10.2004 р., серії ЯИП № 959523 від 22.11.2004 р. (копії містяться в матеріалах справи).

Пунктом 4.2 Договору встановлено наступні умови оплати: 1) 100% попередньої оплати товару відповідачем у формі безготівкового розрахунку протягом одного банківського дня з моменту отримання рахунку-фактури від торгового представника позивача, не враховуючи дня її отримання. Фактом оплати є надходження грошей на розрахунковий рахунок позивача … 3) замовник, який працює з позивачем більш ніж місяць, на розсуд позивача, має можливість отримувати товар від позивача на умовах товарного кредиту на строк не більш п’яти банківських днів з моменту отримання товару.

Проте, всупереч умов Договору, відповідач здійснив лише часткову оплату отриманого товару –на суму 39597,10 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких містяться в матеріалах справи. Внаслідок цього у нього виникла заборгованість в сумі 14356,10 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 23.02.2005 р. (оригінал акта залучено до матеріалів справи).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору…

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 14356,10 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення 14356,10 грн. основного боргу належить задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення втрат від інфляції в сумі 2124,70 грн. та 502,46 грн. –3% річних обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на сторони відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства приватної фірми «Клинок-плюс»(69000, м. Запоріжжя, вул. Вишнева, 42, код 31682173) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська продовольча компанія»(95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Жені Дерюгіной, 6, код 31284550) 14356,10 грн. основного боргу, 2124,70 грн. втрат від інфляції, 502,46 грн. –3% річних, 149,83 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Т.П. Зубкова

(рішення оформлено 13.06.2006 р.)