Court ruling № 41531326, 24.11.2014, Ivano-Frankivsk City Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа № 344/18225/14-ц

Провадження № 2/344/5422/14

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

24 листопада 2014 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Бойчук О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з цивільним позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка продовжує навчання, у твердій грошовій сумі в розмірі 500,00 грн. щомісячно.

Згідно ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до Постанови № 9 від 22.12.2006 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Всупереч вимогам ч. 2 ст. 151 ЦПК України, в заяві про забезпечення позову не зазначено обґрунтованих підстав та не подано суду жодних належних доказів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову. Заявником не доведено, що невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про стягнення періодичних платежів суду не представлено.

Зокрема, суду не представлено жодних доказів того, що відповідач, діючи з метою уникнення певної відповідальності, має намір відчужити належне їй майно, вчиняє з приводу таких своїх намірів будь-які дії та вступає на підставі цих намірів у будь-які відносини з третіми особами.

З огляду на викладене та зважаючи на вимоги ч. 3 ст. 152 ЦПК України щодо співмірності виду забезпечення заявленому позову, суддя дійшов висновку, що в заяві позивача про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151, 209, 210 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання відмовити.

Копію ухвали направити для відома заявнику.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.В.Бойчук