Court ruling № 414521, 22.06.2006, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

22 червня 2006 року                                                                           м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

Головуючого -Бутенка В.І.,

суддів: Гончар Л.Я.,

Лиски Т.О.,

Панченка О.І.,

Сороки М.О.,

при секретарі Липі В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративнусправу№ 5/1520-19/299 за позовом Державного підприємства “Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія” Автомобільні дороги України” до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень , -

в с т а н о в и л а :

Рішенням господарського суду Львівської області від 28 липня 2005 року задоволені позовні вимоги ДП “Львівський облавтодор” та визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова №0001812320/0/10279/23-3 та 0001822320/0/10278/23-2 від 29.06.2004 року, якими було визначено до сплати 183590 грн. податку на прибуток, 13329 грн. податку на додану вартість і застосовано на підставі пп.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” 63810 грн. і 6665 грн. штрафних санкцій відповідно.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16 листопада 2005 року це рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ДПІ у Личаківському районі м. Львова подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та постановити нове рішення про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог.

При цьому в касаційній скарзі зазначається, що судом першої та апеляційної інстанції було порушено норми матеріального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що за результатами документальної перевірки  дотримання вимог податкового та валютного законодавства Філія „Львівська ДЕД" ДП Львівський облавтодор ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України" за період з 12.08.2002 року по 01.01.2004 року ДШ у Личаківському районі м. Львова складено акт №157/23-2/26231346 від 25.06.2004 року (а.с.а.с.6-17) та прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0001812320/0 10279/23-2, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 247400 грн. 00 коп., в тому числі основний платіж 183590 грн. 00 коп. та штрафні (фінансові) санкції - 63810 грн. 00 коп. (а.с.4);

№0001822320/0 10278/23-2, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 19994 грн. 00 коп., в тому числі основний платіж -13329 грн. 00 коп. та штрафні (фінансові) санкції — 6665 грн. 00 коп. (а.с.5).

В акті перевірки зазначено, що філія „Львівська ДЕД" включила протягом 2002 року у податковий кредит суму 13329 грн. 10 коп., яка підтверджена податковими накладними (№546 від 05.08.2002 року, №372 від 31.07.2002 року, №16 від 15.08.2002 року, №320 від 08.08.2002 року, №526 від 31.08.2002 року, №124 від 30.09.2002 року, №183 від 31.10.2002 року, №523 від 18.07.2002 року) і вони оформлені з порушенням норм чинного законодавства.

Однак, позивачем додано до матеріалів справи належним чином завірені копії згаданих податкових накладних, які відповідають вимогам чинного законодавства та оформлені відповідним чином.

Окрім того, відповідач ні у відзиві ні в судовому засіданні не зазначив у чому саме він вбачає невідповідність згаданих податкових накладних вимогам чинного законодавства.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що філія „Львівська ДЕД" занизила валовий дохід за рахунок не включення до нього вартості отриманих від інших філій ДП „Львівський Облавтодор" товарно-матеріальних цінностей.

Згідно з ч.1 підп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до якого доходи від одержання товарів (надання послуг) між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, не включаються до валового доходу. Крім того, згідно із ч.2 цього ж підпункту, отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, не призводять до зміни їх валових витрат або доходів.

Оскільки суб'єктом права власності у даному випадку є юридична особа, а не філія (ст.318 та ч.і ст.2 ЦК України), операції по передачі матеріально-товарних цінностей від однієї філії до іншої в межах однієї юридичної особи не передбачають зміни власника на вказані цінності, а тому не можуть змінювати податкових зобов'язань з податку на прибуток платника податку.

З матеріалів справи вбачається, що суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано дійшли висновку,визнавши недійсними податкові повідомлення-рішення за №0001812320/0 10278/23-2 від 29.06.2004 року та за №0001812320/0 10279/23-2 від 29.06.2004 року, якими визначено податок на прибуток підприємств.

Доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не спростовують, а тому оскаржувані судові рішення повинні залишатися без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова залишити без задоволення, арішення рішення господарського суду Львівської області від 28 липня 2005 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 16 листопада 2005 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

С у д д і :