Court ruling № 41320835, 06.03.2014, Donetsk Oblast Court of Appeal (Mariupol City)

22-ц/775/220/2014(м)

221/3828/13-ц

Головуючий у 1 інстанції Ковей Л.В.

Доповідач Гаврилова Г.Л.

Категорія 45

У Х В А Л А

Іменем України

03 березня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Баркової Л.Л.

суддів Гаврилової Г.Л.,Сороки Г.П.

при секретарі Макаровій О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про звільнення земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення сервітуту на право користування земельною ділянкою за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Волноваського районного суду Донецької області від 25 грудня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

В липні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про звільнення земельної ділянки.

В обґрунтування позову зазначив, що йому на праві власності належить земельна ділянка площею 0,177га для обслуговування жилого будинку,що розташована по АДРЕСА_1.

Суміжна земельна ділянка площею 0,194га,що розташована за адресою АДРЕСА_2 належить ОСОБА_3, а жилий будинок, що розташований на даній земельній ділянці - належить ОСОБА_2 Оскільки туалет відповідачки ОСОБА_2 частково розташований на земельній ділянці позивача, просив зобов'язати її звільнити належну йому земельну ділянку, що розташована під частиною туалету 1 кв.м. по зовнішній межі земельної ділянки від точки Г до точки В у глибину на відстані 1,18 кв.м.від належній відповідачу господарчий прибудови.

20 листопада 2013 року відповідач ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про встановлення права сервітуту.

Ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 25 грудня 2013 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про звільнення земельної ділянки та по зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення сервітуту на право користування земельною ділянкою затверджено мирову угоду згідно якої:

1.Сторони прийшли згоди,що частина приміщення туалету, що належить ОСОБА_2 на підставі Договору дарування,займає земельну ділянку площею 1 кв.м. по зовнішній границі від точки Г до точки В у глибину земельної ділянки на відстані 1.18 м. по земельній ділянці, що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі Деражвного акту на права приватної власності на землю серії ДН 36 виданого26.11.1996 року в АДРЕСА_2; інша частина приміщення туалету розташована на земельній ділянці площею 0,194 га по АДРЕСА_2 і належить на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі Державного акту серії ДН виданого 12.08.1996 року.

2.Встановлено строковий земельний сервітут з 01.01.2013 року і по 01.01.2018 року з щорічною оплатою по 200 грн, ОСОБА_2 сплачує ОСОБА_1 з 01 по 15 січня кожного року, за користування земельною ділянкою зайнятою під приміщенням туалету та для його обслуговування 4кв.м., що належить на парві власності-ОСОБА_1 в АДРЕСА_1.

3.Відповідачка ОСОБА_2 зобов'язується до 01.01.2018 року звільнити земельну ділянку зайняту під приміщенням туалету за земельній ділянці АДРЕСА_1 шляхом знесення туалету на земельній ділянці позивача по основному позові і відповідача по зустрічному -ОСОБА_1 та відновити стан земельної ділянки.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2,посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила ухвалу суду від 25 грудня 2013 року про затвердження мирової угоди скасувати, а справу направити до суду для продовження розгляду по суті.

В обґрунтування доводів скарги стверджує, що судом не взято до уваги що, мирова угода була підписана нею 25.12.2013 року наслідок введення її в оману позивачем разом з представником , які внесли в мирову угоду пункт про знос туалету та запевнили,що є час для обміркування і в разі незгоди, протягом п'яти днів вона має повідомити про це суд. Разом з цим, наступного дня у суді її повідомили, що мирова угода затверджена та має виконуватись.

ОСОБА_1, ОСОБА_3, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, ОСОБА_1 надав клопотання про розгляд справи за його відсутність. ( а.с. 74.77,80)

Заслухавши суддю - доповідача, ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_7, які просила апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті, представника позивача ОСОБА_1- ОСОБА_8, яка просила відхилити апеляційну скаргу, ухвалу суду залишити без змін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про затвердження мирової угоди, суд першої інстанції виходив з того, що умови мирової угоди оформлені сторонами окремою заявою,підписані сторонами, не суперечать закону і не порушують прав або законних інтересів других осіб, отже є підстави затвердити дану мирову угоду.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до ст.175 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмету позову.

Згідно з ч.4, 5 ст. 175 ЦПК України, у разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд. При цьому, ухвала про закриття провадження у справі постановляється в усіх випадках, коли сторони уклали мирову угоду і повідомили про це суд спільною заявою.

Відповідно до частини 3 статті 175 ЦПК України до ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення.

Як вбачається з протоколу судового засідання та при прослуховуванні технічного запису судового засідання , суд не роз'яснював сторонам наслідки укладення мирової угоди, а також закриття провадження у справі, на якому наполягали сторони. ( а.с. 43, 44, диск технічної фіксації судового засідання) При цьому, обговорюючи питання про закриття провадження, у резолютивній частині судового рішення дані висновки суду не викладені.

У відповідності з п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Отже, з оглядом на наведене, оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального закону, а тому піддягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд. .

Керуючись ст.ст. 303,307, 312 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Волноваського районного суду Донецької області від 25 грудня 2013 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді