Court ruling № 41234980, 06.11.2014, Vilniansk District Court of Zaporizhzhia Oblast

Справа № 314/4937/14-ц Провадження № 2/314/1371/2014

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2014 року м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Галянчук Н.М.,

при секретарі Грицак Л.М.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільнянськ цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вільнянського районного суду Запорізької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна.

Зазначена справа неодноразово призначалась до судового розгляду, в тому числі на 24.09.2014 о 15.30 годині, 16.10.2014 о 10.00 годині, 06.11.2014 об 11.30 годині. Однак, в судові засідання позивач ОСОБА_2 не зявлявся, хоча належним чином повідомлений судом про день, час та місце розгляду справи (а.с. 39-40, 42-44).

Так, в судове засідання 24.09.2014 позивач не зявився, причин неявки суду не повідомив, будь-яких клопотань на адресу суду не надавав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 169 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених ст. 157 цього Кодексу, у разі першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю.

Встановлено, що від позивача заява про слухання справи у його відсутності не надходила.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобовязані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Судом вживалися заходи для виклику позивача у судові засідання, зокрема направлялися судові повістки за місцем його фактичного проживання, зазначеним в уточненій позовній заяві (а.с. 15-16), а саме: АДРЕСА_1, а також за місцем реєстрації: АДРЕСА_2. До суду повернулися конверти з позначкою листоноші «За закінченням терміну зберігання», а також повідомлення курєра «За зазначеною адресою не проживає».

Заяв про зміну місця проживання від позивача до суду не надходило, таким чином, в силу вимог ч. 1 ст. 77 ЦПК України, позивач вважається таким, що належним чином повідомлявся про слухання справи. Однак, в судові засідання 16.10.2014 та 06.11.2014 позивач також не зявився, причин неявки суду не повідомив, будь-яких клопотань на адресу суду не надавав.

Таким чином, в силу ч. 2 ст. 77 ЦПК України, суд визнає, що позивач повторно не зявився до суду без поважних причин.

Відповідно до вимог, передбачених ч. 3 ст. 169 ЦПК України, п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, без поважної причини або неповідомлення ним про причину повторної його неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Суд вважає за необхідне залишити зазначену позовну заяву без розгляду у звязку з повторною неявкою без поважних причин у судове засідання позивача.

Залишення заяви без розгляду відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України не є порушенням права на справедливий судовий розгляд та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Крім того, 23.09.2014 через канцелярію суду відповідач по справі ОСОБА_3 звернулась із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання майна особистою власністю.

У судовому засіданні 06.11.2014 представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 заявив клопотання про залишення зустрічного позову без розгляду.

Разом з тим, зважаючи, що питання про прийняття зустрічного позову ОСОБА_3 до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_2 в порядку ст. 123 ЦПК України не вирішувалося, суд вважає за необхідне повернути ОСОБА_3 її зустрічну позовну заяву з доданими матеріалами.

Із матеріалів зустрічного позову вбачається, що позовні вимоги були оплачені судовим збором у сумі 243 грн. 60 коп. (квитанція № 15ІZ40324 від 23.09.2014).

Згідно з п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви чи скарги. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 169, 207, 208-210 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна залишити без розгляду.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою власністю повернути позивачу.

Зобовязати УДКСУ у Вільнянському районі Запорізької області повернути ОСОБА_3 сплачену нею суму судового збору в розмірі 243 грн. 60 коп., що було перераховано: одержувач платежу: Держбюджет Вільнянськ - 22030001, код одержувача: 37997149, найменування установи банку: ГУ ДКСУ в Запорізькій області, МФО 813015, рахунок 31215206700079, за квитанцією № 15ІZ40324 від 23.09.2014.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Н.М. Галянчук

06.11.2014

06.11.2014