Decision № 41180607, 28.10.2014, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2014 р.Справа № 916/2485/14

За позовом: Комунального підприємства "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго"

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

про стягнення 12 197,41 грн.

Головуючий - Степанова Л.В.

Судді - Малярчук І.А.

Никифорчук М.І.

Представники:

Від позивача: Михайлова Ю.С. за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: про стягнення 12 197,41 грн.

Комунальне підприємство "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 9 828,66 грн. та пені у розмірі 2 368,75 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем прийнятих на себе за договором про відпуск теплової енергії у гарячій воді № І-103 від 03.11.2008р. зобов'язань.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.06.2014р. порушено провадження у справі № 916/2485/14.

22.07.2014р. до матеріалів справи надійшло електронне повідомлення від Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 № 31 (вх. № 19000/14 від 22.07.2014р.) щодо неможливості з'явитися у судове засідання в зв'язку із травмою спини.

05.08.2014р. до матеріалів справи надійшло клопотання представника позивач про продовження строку розгляду справи № 916/2485/14 на 15 днів (вх. № 2-3211/14 від 05.08.2014р.).

06.08.2014р. до матеріалів справи надійшло повідомлення телеграфом від Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (вх. № 20377/14 від 06.08.2014р.) щодо неможливості з'явитися у судове засідання в зв'язку із травмою.

У судовому засіданні від 14.08.2014р. представником позивача були надані пояснення по справі № 2390 від 13.08.2014р. (вх. № 21411/14 від 14.08.2014р.) разом із додатками до них.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.08.2014р. справу № 916/2485/14 призначено до колегіального розгляду.

Розпорядженням заступника керівника апарату господарського суду Одеської області від 15.08.2014 року № 575 „Щодо призначення членів колегії" справу № 916/2485/14 було призначено до автоматичного розподілу для визначення складу колегії суду.

Згідно з автоматизованим розподілом справ, в порядку ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України, по справі № 916/2485/14 був визначений наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Степанова Л.В., суддя Никифорчук М.І., суддя Мостепаненко Ю.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.08.2014р. справу № 916/2485/14 було прийнято до колегіального провадження у складі: головуючий суддя Степанова Л.В., суддя Никифорчук М.І., суддя Мостепаненко Ю.І.

15.08.2014р. до матеріалів справи надійшло повідомлення телеграфом від Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (вх. № 21517/14 від 15.08.2014р.) щодо неможливості з'явитися у судове засідання в зв'язку із пошкодженням ноги.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Одеської області від 16.09.2014 року № 705 „Щодо повторного автоматичного розподілу справи для внесення змін до складу колегії суддів", в зв'язку з перебуванням судді Мостепаненко Ю.І. з 15.09.2014р. по 28.09.2014р. у відпустці, справу № 916/2485/14 було призначено до повторного автоматичного розподілу для внесення змін до складу колегії суду.

Згідно з автоматизованим розподілом справ, в порядку ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України, по справі № 916/2485/14 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Степанова Л.В., суддя Малярчук І.А., суддя Никифорчук М.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.09.2014р. справу № 916/2485/14 було прийнято до колегіального провадження у складі: головуючий суддя Степанова Л.В., суддя Малярчук І.А., суддя Никифорчук М.І.

22.09.2014р. до матеріалів справи надійшли додаткові пояснення позивач по справі № 2855 від 19.09.2014р. (вх. № 24613/14 від 22.09.2014р.) разом із додатками до них.

У судовому засіданні від 28.10.2014р. представником позивача було надано супровідний лист з додатком (вх. № 28291/14 від 28.10.2014р.), а також заяву про зменшення позовних вимог на 15 коп. так як Комунальне підприємство "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" не підтримує в подальшому позовні вимоги у цій частині (вх. № 2-4818/14 від 28.10.2014р.).

Відповідач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, однак у судове засідання не з'являвся та відзив на позов не надав.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглянув матеріали справи, суд встановив:

03 листопада 2008 року між Комунальним підприємством "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" (Постачальник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (Абонент) було укладено договір про відпуск теплової енергії у гарячій воді № І-103 (надалі - договір № І-103 від 03.11.2008р.) відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується відпускати Абоненту теплову енергію у гарячій воді на теплопостачання наступного об'єкту: нежитлового приміщення, 152,7, за адресою: АДРЕСА_1, навантаження Гкал/год на 0,0026.

Відповідно до п. 1.2 договору № І-103 від 03.11.2008р. Постачальник зобов'язується відпускати Абоненту теплову енергію у гарячій воді у відповідності з наданою Абонентом дислокацією (з урахуванням субабонентів) за період з 03.11.2008р. по 03.11.2009р. 5,20 Гкал з максимум теплового навантаження 0,0026 Гкал/год, з яких 0,0026 Гкал/год на опаленя.

Згідно з п. 2.2 договору № І-103 від 03.11.2008р. Постачальник зобов'язується відпускати кількість теплової енергії Абоненту для опалення та вентиляції залежно від температури зовнішнього повітря, для гарячого водопостачання та технологічних потреб - за наданим Абонентом середньодобовому графіку навантаження, узгодженому з Постачальником, згідно з діючими тарифом, встановленим на момент укладення договору з розбивкою за місяцями.

Пунктами 2.3, 2.4 договору № І-103 від 03.11.2008р. передбачено, що при затверджені виконкомом міської ради в установленому порядку нових тарифних ставок на теплову енергію, що поставляється, перерахунок здійснюється без додаткового узгодження між сторонами. Сторони домовились, що тариф на теплову енергію встановлюється в залежності від змін цін на енергоносії (газ, електроенергію) і приймаються сторонами до виконання без додаткового попередження.

Відповідно до пп. а п. 4.1 договору № І-103 від 03.11.2008р. Абонент зобов'язується здійснювати оплату Постачальнику за відпущену теплову енергію 398,11 грн. з урахуванням ПДВ; 331,76 грн. без ПДВ; 66,35 грн. ПДВ за один Гкал, теплової енергії, що відпускається, згідно тарифних ставок, затверджених рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 31.01.2008р. № 107.

Згідно з п. 4.5 договору № І-103 від 03.11.2008р. Абонент зобов'язується здійснювати оплату, згідно виставленого платіжного документу на протязі 20 днів з моменту його отримання. У разі незгоди з сумою, зазначеною у платіжному документі Абонент зобов'язується, на протязі строку оплати, повідомити свої зауваження у письмовій формі та підтвердити їх документально. За несвоєчасну оплату нараховується пеня у розмірі 0,3% на добу за кожний день прострочення оплати платіжного документу.

Пунктом 4.8 договору № І-103 від 03.11.2008р. передбачено, що по факту надання теплової енергії Постачальник щомісячно направляє Абоненту на підпис Акт приймання - передачі наданих послуг в 2-х примірниках, які абонент зобов'язаний підписати, завірити печаткою та 1-й примірник направити Постачальнику на протязі 10-ти днів. У разі порушення Абонентом даної умови договору Акт приймання - передачі вважається узгодженим.

Даний договір укладається строком на один рік та набирає чинності з моменту його підписання сторонами або за сплив ром 20-ти днів з дня його отримання Абонентом (п. 7.2 договору № І-103 від 03.11.2008р.).

Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України "Про встановлення тарифів на теплову енергію КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" № 159 від 30.09.2011р., яка набрала чинності 01.11.2011р., було установлено Комунальному підприємству "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" тарифи на теплову енергію для потреб бюджетних установ - 783,87 грн. за 1 Гкал (без ПДВ); для потреб інших споживачів - 871,75 грн. за 1 Гкал (без ПДВ).

В подальшому, постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України "Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" № 416 від 31.12.2013р. яка набрала чинності 01.01.2014р., було установлено Комунальному підприємству "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" тарифи на теплову енергію для потреб бюджетних установ - 642,10 грн. за 1 Гкал (без ПДВ); для потреб інших споживачів (крім населення) - 784,02 грн. за 1 Гкал (без ПДВ), а також визнана такою, що втратила чинність постанова Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України "Про встановлення тарифів на теплову енергію КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" № 159 від 30.09.2011р.

Так, на виконання вищенаведених положень договору № І-103 від 03.11.2008р. позивачем були виставлені наступні акти-фактури: № 0000001837 від 29.11.2013р. на суму 931,34 грн., № 0000002163 від 31.12.2013р. на суму 2 651,56 грн., № 0000000055 від 15.01.2014р. на суму 408,84 грн., № 0000000283 від 31.01.2014р. на суму 1 988,38 грн., № 0000000731 від 28.02.2014р. на суму 2 391,82 грн. та № 0000000949 від 31.03.2014р. на суму 1 456,57 грн. на загальну суму 9 828,51 грн.

При цьому, 27.02.2014р. Комунальне підприємство "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 з претензією № Юо-2015/14 від 27.02.2014р. відповідно до якої позивач повідомив, що станом на 12.02.2014р. у відповідача обліковується заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 5 980,27 грн., яку необхідно погасити впродовж 10-ти днів з моменту отримання відповідної претензії, яку в свою чергу, було отримано Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 01.03.2014р. про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0746060.

Проте, відповідач дану претензію залишив без відповіді та заборгованість за спожиту теплову енергію не погасив.

Враховуючи вищенаведені обставини, Комунальне підприємство "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 9 828,66 грн. та пені у розмірі 2 368,75 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем прийнятих на себе за договором про відпуск теплової енергії у гарячій воді № І-103 від 03.11.2008р. зобов'язань, а також положеннями Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

В подальшому, позивачем було надано заяву про зменшення позовних вимог на 15 коп. (вх. № 2-4818/14 від 28.10.2014р.).

Отже, суд розглядає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 9 828,51 грн. та пені у розмірі 2 368,75 грн., викладені у позовній заяві Комунального підприємства "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" № Юо-7/3/14 від 23.06.2014р. (вх. № 2524/14 від 24.06.2014р.) з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх. № 2-4818/14 від 28.10.2014р.).

Відповідач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 жодного разу не скористався наданим законом правом на участь у судовому процесі, відзиву на позов не надав, доказів, які б спростовували позовні вимоги Комунального підприємства "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" також не надав.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно положень ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 4.8 договору № І-103 від 03.11.2008р. передбачено, що по факту надання теплової енергії Постачальник щомісячно направляє Абоненту на підпис Акт приймання - передачі наданих послуг в 2-х примірниках, які абонент зобов'язаний підписати, завірити печаткою та 1-й примірник направити Постачальнику на протязі 10-ти днів. У разі порушення Абонентом даної умови договору Акт приймання - передачі вважається узгодженим.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивачем, на виконання вищенаведених положень договору № І-103 від 03.11.2008р. були направлені відповідачу наступні акти-фактури: № 0000001837 від 29.11.2013р. на суму 931,34 грн., № 0000002163 від 31.12.2013р. на суму 2 651,56 грн., № 0000000055 від 15.01.2014р. на суму 408,84 грн., № 0000000283 від 31.01.2014р. на суму 1 988,38 грн., № 0000000731 від 28.02.2014р. на суму 2 391,82 грн. та № 0000000949 від 31.03.2014р. на суму 1 456,57 грн. на загальну суму 9 828,51 грн.

Відповідно до пп. а п. 4.1 договору № І-103 від 03.11.2008р. Абонент зобов'язується здійснювати оплату Постачальнику за відпущену теплову енергію 398,11 грн. з урахуванням ПДВ; 331,76 грн. без ПДВ; 66,35 грн. ПДВ за один Гкал, теплової енергії, що відпускається, згідно тарифних ставок, затверджених рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 31.01.2008р. № 107.

Водночас, постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України "Про встановлення тарифів на теплову енергію КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" № 159 від 30.09.2011р., яка набрала чинності 01.11.2011р., було установлено Комунальному підприємству "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" тарифи на теплову енергію для потреб бюджетних установ - 783,87 грн. за 1 Гкал (без ПДВ); для потреб інших споживачів - 871,75 грн. за 1 Гкал (без ПДВ), а постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України "Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" № 416 від 31.12.2013р. яка набрала чинності 01.01.2014р., було установлено Комунальному підприємству "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" тарифи на теплову енергію для потреб бюджетних установ - 642,10 грн. за 1 Гкал (без ПДВ); для потреб інших споживачів (крім населення) - 784,02 грн. за 1 Гкал (без ПДВ), а також визнана такою, що втратила чинність постанова Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України "Про встановлення тарифів на теплову енергію КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" № 159 від 30.09.2011р.

Таким чином, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію, яка підлягає стягненню, складає 9 828,51 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 23.12.2013р. по 31.05.2012р. у розмірі 447,03 грн., за період з 24.01.2014р. по 31.05.2014р. у розмірі 1 018,20 грн., за період з 07.03.2014р. по 31.05.2014р. у розмірі 105,48 грн., за період з 07.03.2014р. по 31.05.2014р. у розмірі 229,25 грн.,за період з 01.04.2014р. по 31.05.2014р. у розмірі 437,70 грн. та за період з 02.05.2014р. по 31.05.2014р. у розмірі 131,09 грн., у загальному розмірі 2 368,75 грн. згідно наданого розрахунку.

Так, розглянувши позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 2 368,75 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до вимог ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Так, згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з п. 4.5 договору № І-103 від 03.11.2008р. Абонент зобов'язується здійснювати оплату, згідно виставленого платіжного документу на протязі 20 днів з моменту його отримання. У разі незгоди з сумою, зазначеною у платіжному документі Абонент зобов'язується, на протязі строку оплати, повідомити свої зауваження у письмовій формі та підтвердити їх документально. За несвоєчасну оплату нараховується пеня у розмірі 0,3% на добу за кожний день прострочення оплати платіжного документу.

Водночас, відповідно до п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" від 11.04.2005р. N 01-8/344 господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно. Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

Так, з наявних в матеріалах справи доказів неможливо достовірно встановити момент отримання відповідачем всіх, скерованих на його адресу, платіжних документів, в зв'язку з чим, під час розгляду справи ухвалами суду позивача неодноразово було зобов'язано надати, зокрема, обґрунтований розрахунок пені та докази направлення всіх виставлених рахунків відповідачу за договором. Однак, Комунальним підприємством "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" вищезазначені вимоги суду виконані не були.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги Комунального підприємства "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 2 368,75 грн. недоведеними та необґрунтованими в зв'язку з чим, відмовляє у їх задоволенні.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, зменшені позовні вимоги Комунального підприємства "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" підлягають частковому задоволенню шляхом присудження до стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 9 828,51 грн.

Судові витрати за розгляд позовних вимог Комунального підприємства "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Комунального підприємства "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (68600, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_7) на користь Комунального підприємства "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" (68600, м. Ізмаїл, вул. Клушина, 5-а, р/р 26009300170168 у філії Одеського ОУ АТ "Ощадбанк", МФО 328845, код ЄДРПОУ 05514413) заборгованість за поставлену теплову енергію у розмірі 9 828 (дев'ять тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 51 коп. та судовий збір у розмірі 1 472 (одна тисяча чотириста сімдесят дві) грн. 20 коп.

3. В решті позову відмовити.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 03.11.2014 року

Головуючий суддя Степанова Л.В.

Суддя Малярчук І.А.

Суддя Никифорчук М.І.