№ 41124553, 04.09.2014, Shevchenkivskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Dzerzhynskyi District Court of Kharkiv City)

СПРАВА № 638\9200\14-а

2-а\638\396\2014

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2014 року Дзержинський районний суд міста Харкова в складі головуючого судді Штих Т.В., секретаря Кондратюк І.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС РДПС ВДАІ з обслуговування м. Харкова про скасування рішення в справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до інспектора ДПС РДПС ВДАІ з обслуговування м. Харкова про скасування рішення в справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що дії відповідача противоправні, а складена ним постанова, порушує її права.

Позивачка мотивує свої вимоги тим, що постановою серія ПСІ № 457597 від 30.05.2014 її було визнано винною у скоєні адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме в тому, що 30.05.2014 о 14.15, керуючи т/з VOLKSWAGEN PASSAT В7 н/з НОМЕР_1 вона не виконала вимоги дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена», здійснивши зупинку та стоянку в зоні дії дорожнього знаку, чим порушила вимоги п. 8.1 ПДР України та накладене адміністративне стягнення у розмірі 255,00 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень.

30.05.2014 о 14.15 вона рухалась по вул. Університетській та здійснила вимушену зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена», у зв'язку з непередбачуваними обставинами, пов'язаними з її фізичним станом. 30.05.2014 весь день, включаючи, і той час коли сідала за кермо, вона мала добре самопочуття, крім того вона не має проблем зі здоров'ям і не приймає жодних лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції. Можливо в наслідок різкої зміни погодних умов чи з іншої невідомої їй причини, під час руху по вул. Університетській, вона відчула раптову слабкість та запаморочення у неї потемніло в очах, відтак вона не мала іншого виходу як зробити вимушену короткочасну зупинку, оскільки продовжувати рух в такому стані було небезпечно для неї та інших учасників дорожнього руху.

Як зазначає позивачка, вона ввімкнула аварійну сигналізацію та зупинилась на узбіччі, зробивши пару ковтків води, приблизно через 2-3 хвилини після зупинки, вона відчула сили прибрати авто (від'їхати) до спеціально відведеного місця для зупинки, однак в цей час до неї підійшов інспектор ДПС, запитав документи та почав вимагати гроші в обмін на те, що він не буде складати відносно неї протокол про адміністративне правопорушення.

Позивачка просить скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала, та, просив суд, задоволити в повному обсязі, оскільки вона Правила дорожнього руху України не порушувала.

Відповідач ОСОБА_2 та представник ВДПС Управління ДАІ ГУМВС України у Харківській області в судове засідання не з'явились, про час та дату судового засідання повідомлялись належним чином причину неявки суду не повідомили. Суд вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.

Вислухавши позивача та, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не обґрунтований, а позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав:

В судовому засіданні було встановлено, що позивачка відповідно до постанови серія ПСІ № 457597 від 30.05.2014 була визнано винною у скоєні адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме в тому, що 30.05.2014 о 14.15, керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSAT В7 н/з НОМЕР_1 вона не виконала вимоги дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена», здійснивши зупинку та стоянку в зоні дії дорожнього знаку, чим порушила вимоги п. 8.1 ПДР України та накладене адміністративне стягнення у розмірі 255,00 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в районний, районний в місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим кодексом.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно - правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно -правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно абзацу 2 п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року до правових актів індивідуальної дії належать також рішення (постанови) про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності, які прийняті суб'єктами владних повноважень, крім суду.

Постанова ДАІ про притягнення до адміністративної відповідальності є правовим актом та стосується інтересів конкретної особи (порушника), а тому є актом індивідуальної дії.

Відповідно ч. 2 ст. 19 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи - позивача.

З матеріалів справи вбачається, що позивач проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем дотримано вимоги територіальної підсудності під час подання даного адміністративного позову про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення до Дзержинського районного суду м. Харкова.

Відповідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, порушення правил паркування автомобіля.

Позивачка не довела погіршення її стану здоров'я . Не надала доказів звернення до медичної установи.

Відповідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що обставини, на які посилається позивачка в позовній заяві не є належними та достатніми доказами для встановлення відсутності адміністративного правопорушення, як того вимагає закон, через не повне та не об'єктивне з'ясування обставин даної справи, в зв'язку з чим, даний адміністративний позов задоволенню не підлягає, а постанова в справі про адміністративне правопорушення не підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,9,10,11,17,69-72,86,94,160-162,163,167,171-2, 185, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС РДПС ВДАІ з обслуговування м. Харкова про скасування рішення в справі про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Штих Т.В.