Court ruling № 40872278, 22.09.2014, Zakarpattia Regional Court of Appeal

У Х В А Л А

Іменем України

22 вересня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - Панька В.Ф.

суддів - Мацунича М.В., Куштана Б.П.

при секретарі - Савариній Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Хустського районного суду від 28 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення відсотків та відшкодування матеріальної шкоди,-

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення відсотків та відшкодування матеріальної шкоди, мотивувавши свої вимоги тим, що 19 червня 2013 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільний і кримінальних справ залишив в силі рішення Хустського районного суду від 02.10.2012 року, яким стягнуто з ПАТ « Райффайзен Банк Аваль» на його користь суму вкладу з врахуванням пені та 2 % річних , а всього 376 доларів США 20 центів. Дана сума була нарахована судом станом на день звернення до суду, а саме 31.10.2011 року і виплачена лише 10 вересня 2013 року. У зв'язку з судовими процесами та несвоєчасною виплатою належних йому грошових коштів, відповідач користувався його грошима , а тому повинен виплатити йому відсотки та пеню по день фактичного розрахунку. Крім того, позивач вказував, що ним були витрачені власні кошти за надання правової допомоги у складанні позовної заяви, апеляційної та касаційної скарги, на оплату судового збору та поштові пересилки на загальну суму 1182,50 грн., які підлягають стягненню з відповідача. Також вважав, що крім матеріальної шкоди йому завдано і моральну шкоду, яка полягає у нервовому напруженні , погіршенні стану здоров'я. А тому просив стягнути моральну шкоду в розмірі 3500 грн.

Заочним рішенням Хустського районного суду від 28 травня 2014 року вищевказаний позов задоволено частково, а саме: стягнуто з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Закарпатської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_1 пеню в розмірі 112,5 доларів США та 2 відсотка річних в розмірі 11,7 доларів США , а всього 124 доларів 20 центів США. В задоволенні решти вимог відмовлено.

Позивач оскаржив це рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог, порушив питання про його скасування в цій частині та ухвалення нового про задоволення його позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків суду обставинам справи.

В судовому засіданні апелянт скаргу з наведених підстав підтримав.

Представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» вважав, що підстав для задоволення скарги немає.

Заслухавши сторін та дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь судових витрат не підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_1 з такою заявою до суду не звертався, а вимога щодо стягнення моральної шкоди не є обґрунтованою та не доведена належними та допустимими доказами.

Доводи апеляційної скарги зводяться до тверджень апелянта про те, що справа, по якій позивач просив стягнути витрати на правову допомогу пов'язана з даною справою; також вказує, що доказом того, що через тривалий розгляд справи погіршився стан його здоров'я є епікризи з обласної алергологічної лікарні, де він проходив лікування.

Однак, з вказаними доводами погодитись не можна на підставі наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Хустського районного суду від 2 жовтня 2012 року стягнуто з ПАТ « Райффайзен Банк Аваль» на о користь позивача суму вкладу з врахуванням пені та 2 % річних , а всього 376 доларів США 20 центів.. Дана сума була нарахована судом станом на день звернення до суду , а саме 31.10.2011 року і виплачена відповідачем 10 вересня 2013 року, що стверджується оглянутим в судовому засіданні банківським документом.

Посилання апелянта на те, що справа, по якій позивач просив стягнути витрати на правову допомогу пов'язана з даною справою, не приймається до уваги на підставі наступного.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У зв'язку з цим, питання про судові витрати не можуть вирішуватись іншим судом або шляхом пред'явлення позову в іншій справі.

Щодо стягнення моральної шкоди,то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.611 у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

В даному випадку між сторонами виникли договірні правовідносини. В укладеному договорі №2620253416 від 12 травня 2005 року не передбачено відшкодування моральної шкоди в разі порушення його умов. Так само як це не передбачено законодавством щодо банківської діяльності.

На підставі викладеного, колегія суддів прийшла погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення заявленого позову, оскільки такий є обґрунтованим.

Рішення суду є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314 ЦПК України, судова колегія

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Заочне рішення Хустського районного суду від 28 травня 2014 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді :