Court ruling № 40730987, 30.09.2014, Ivano-Frankivsk Regional Court of Appeal

Справа № 0907/2-8153/2011

Провадження № 22-ц/779/1652/2014

Категорія 50

Головуючий у 1 інстанції Шамотайло О. В.

Суддя-доповідач Васильковський В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Васильковського В.М.

суддів: Девляшевського В.А., Малєєва А.Ю.

секретаря Мельник О.В.,

з участю представників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів та понесених збитків від інфляційних втрат за несвоєчасну сплату аліментів за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 ОСОБА_7 на рішення Івано-Франківського міського суду від 03 квітня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

в листопаді 2011 року ОСОБА_4 звернулась до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідач має заборгованість по аліментах на утримання дочки ОСОБА_8 за виконавчими листами: № 2-2942/10 в сумі 1708,77 грн., № 2-1600/05 в сумі 3724,29 грн. Розмір пені від суми несплачених аліментів відповідно становить 5799,50 грн. та 13593,66 грн. Просила стягнути з ОСОБА_5 на її користь пеню за прострочення сплати аліментів на загальну суму 19393,16 грн. і 2183,67 грн. понесених збитків від інфляційних втрат за несвоєчасну сплату аліментів та судові витрати.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 03 квітня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 пеню, яка утворилась в результаті ухилення від сплати заборгованості по аліментах в розмірі 19393,16 грн. та понесені збитки від інфляційних втрат за несвоєчасну сплату аліментів в сумі 2183,67 грн. і 214,60 грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що відповідач не ухилявся від сплати аліментів, оскаржуване рішення базується тільки на висновку аудиторсько-консалтингової фірми «Гал-Аудит». Суд не встановив, на підставі яких документів зроблений цей висновок, та не взяв до уваги копії квитанцій про сплату аліментів в розмірі 2 258 грн., довідки Івано-Франківського МЦЗ про відрахування аліментів в сумі 1203,01 грн. і ПАТ «Прикарпаттяобленерго» про відрахування аліментів в сумі 628 грн., а також довідку ВДВС Івано-Франківського МУЮ про те, що заборгованість по аліментах за виконавчим листом № 2-2942 від 27.04.2010 року відсутня, тому нарахування пені та інфляційних збитків є безпідставне. Суд не врахував наявність у відповідача іншої сім'ї, двох неповнолітніх дітей, дружини, що знаходиться в декретній відпустці. Тому просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримала, представник ОСОБА_4 доводи апеляційної скарги заперечив.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції перебував виконавчий лист № 2-1600/05 від 17.02.2005 року про стягнення з ОСОБА_5 аліментів в користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі по 80 грн. щомісячно. Рішенням суду від 31.03.2010 року збільшено розмір стягуваних аліментів до 250 грн. щомісяця, починаючи з 12.02.2010 року, про що видано виконавчий лист № 2-2942/10. У зв'язку з несплатою відповідачем аліментів утворилась заборгованість за виконавчим листом № 2-2942/10 станом на 01.09.2011 року в сумі 1708,77 грн., а за виконавчим листом № 2-1600/05 станом на 01.02.2010 року заборгованість становить 3724,29 грн. Згідно висновку аудиторсько-консалтингової фірми «Гал-Аудит» від 07.11.2011 року розмір пені від суми несплачених аліментів становить 5799,50 грн. та 13593,66 грн. відповідно, а розмір збитків від інфляційних втрат за несвоєчасну сплату аліментів за період з лютого 2005 року по листопад 2011 року становить 2183,67 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення пені у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

При цьому суд правильно керувався положеннями ст. 196 СК України щодо права одержувача аліментів на стягнення неустойки (пені) та врахував роз'яснення, викладені в п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" про настання відповідальності платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) за наявності вини цієї особи.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, у відповідності з принципом диспозитивності цивільного судочинства (ст. 11 ЦПК України), розглянув справу в межах заявлених ОСОБА_4 вимог і на підставі доказів сторін.

Позивачка, згідно позовної заяви, просила стягнути суми пені та збитків від інфляційних втрат, визначені аудитором у висновку аудиторсько-консалтингової фірми «Гал-Аудит» від 07.11.2011 року, і не оскаржує судове рішення в частині присуджених сум.

Оскільки спеціального закону про індексацію аліментів не прийнято, а в Україні діє Закон України "Про індексацію грошових доходів населення", суд першої інстанції, встановивши, що за рішенням суду з відповідача стягнуто аліменти у твердій грошовій сумі, проте за весь період прострочення сплати аліментів індексація органом державної виконавчої служби не проводилась, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_4 в частині стягнення інфляційних втрат за несвоєчасну сплату аліментів.

Згідно ч. 3 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" розмір заборгованості зі сплати аліментів визначається державним виконавцем (а не стягувачем, чи боржником).

В матеріалах справи містяться довідки-розрахунки відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції від 27.10.2011 року № 03-48/895 і № 03-48/896 про розмір заборгованості по аліментах ОСОБА_5 (а. с. 4-6). Аудитор проводив розрахунки на підставі зазначених довідок, в яких визначений розмір заборгованості зі сплати аліментів.

Колегія суддів відхиляє посилання в апеляційній скарзі на довідку відділу ДВС Івано-Франківського МУЮ від 31.08.2012 року про відсутність заборгованості по аліментах згідно виконавчого листа № 2-2942 від 27.04.2010 року, оскільки ця довідка видана після розрахункового періоду нарахування пені та свідчить про відсутність заборгованості відповідача станом на 31.08.2012 року.

З аналогічних міркувань є безпідставними посилання апелянта на квитанції про сплату аліментів в розмірі 2 258 грн., які видані після видачі довідок-розрахунків державним виконавцем і складення аудиторського висновку.

Державним виконавцем при визначенні розміру заборгованості зі сплати аліментів враховані періоди та суми утриманих аліментів відповідача, вказані в довідках Івано-Франківського МЦЗ і ПАТ «Прикарпаттяобленерго».

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про задоволення позову в межах заявлених ОСОБА_4 вимог є законним, а наведені в апеляційній скарзі доводи не обґрунтованими.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 03 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на ухвалу може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Васильковський В.М.

Судді: Девляшевський В.А.

Малєєв А.Ю.