Court ruling № 40720251, 25.09.2014, Odesa Regional Court of Appeal

Номер провадження: 22-ц/785/5977/14

Головуючий у першій інстанції Салтан Л. В.

Доповідач Троїцька Л. Л.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Троїцької Л.Л.,

суддів - Кварталової А.М., Фальчука В.П.,

при секретарі - Швець В.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання недійсними правочину за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 травня 2014 року, -

в с т а н о в и л а:

01.07.2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі-Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 і просило стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором № DN05NL00000002 від 8.08.2008 року в розмірі 141 955,29 грн. та витрати, пов'язані із зверненням до суду.

Позов обґрунтував тим, що на підставі кредитного договору № DN05NL00000002 від 8.08.2008 року, укладеного між ним та ОСОБА_2, Банк надав останньому кредит у розмірі 18 000,00 грн. зі сплатою відсотків у розмірі 30,60 % річних за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.

Умови зазначеного кредитного договору ним виконані, проте відповідач їх не виконує, а саме, своєчасно не повертає кредитні кошти і відсотки за користування кредитними коштами (а.с.1-2).

26.09.2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ПАТ «КБ «ПриватБанк», в якій просив визнати недійсним правочин - анкету-заяву позичальника № DN05NL00000002 від 8.08.2008 року, укладену між ним та ЗАТ «КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ «КБ «ПриватБанк».

Позов обґрунтував тим, що 08.08.2008 року між ним та Банком було укладено анкету-заяву позичальника № DN05NL00000002, відповідно до якого банк надав йому 18 000,00 грн. зі сплатою 30,60 % за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, однак Банк не виконав усі правила та не повідомив його перед укладенням договору у письмовій формі про кредитні умови, у тому числі про форми та види його забезпечення (а.с.42-45).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 07.05.2014 року позов ПАТ «КБ«ПриватБанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк» заборгованість за анкетою-заявою позичальника № DN05NL00000002 від 8.08.2008 року в розмірі 17449,89 грн. - заборгованість за кредитом, 16882,81 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 250,00 грн. - штраф та суму судового збору в розмірі 1419,55грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено (а.с.73-74).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ПАТ «КБ «ПриватБанк», а його зустрічний позов задовольнити, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

ПАТ «КБ «ПриватБанк», рішення суду в апеляційному порядку не оскаржує.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, який виклав зміст рішення, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду залишенню без змін.

Відповідно ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд 1-ої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом встановлені та підтверджені матеріалами справи наступні обставини.

08.08.2008 року між ЗАТ «КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_2 була укладена анкета-заява позичальника № DN05NL00000002 про надання останньому кредит на суму 18 000,00 грн. зі сплатою відсотків в розмірі 30,60 % за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.

Банк повністю і у встановлений строк виконав зобов'язання за вказаним договором.

На 05.04.2013 року у відповідача виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 141 955,29 грн., яка складається з:

- заборгованості за кредитом - 17 449,89 грн.;

- заборгованості по процентам за користування кредитом - 16 882,81 грн.;

- пені за несвоєчасність виконання за договором - 100 624,72 грн.;

- штрафу (фіксована частина) - 250,00 грн.;

- штрафу (процентна складова - 6 747,87 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги Банку на підставі вимог ст.ст. 526, 611, 612, 1054 ЦК України, суд виходив з того, що вони відповідають вказаним нормам матеріального права, однак на підставі ч.3 ст.551 ЦК України вважав, що пеня і штрафи, які нарахував Банк значно перевищують тіло кредиту та заборгованість по процентам, у зв'язку з чим, відмовив позивачу в частині позову про стягнення пені у розмірі 100 624,72 грн. і штрафу (процентна складова) в розмірі 6 747,87 грн. При цьому стягнув з ОСОБА_2 на користь Банку штраф у розмір 250,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, суд виходив з його безпідставності і недоведеності фактів, на які він посилався в позовній заяві.

Доводи апеляційної скарги про те, що при укладенні кредитного договору були порушені права ОСОБА_2, які передбачені Законом України «Про захист прав споживачів» (далі-Закон), а саме, Банк не виконав правил передбачених п.4 ч.1 ст.4, ч.2 ст. 11 Закону; п.2.1, 2.2, 3.1, 3.2 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, є неспроможними і не підтверджені допустимими доказами.

Твердження в апеляційній скарзі на те, що Банком порушені вимоги ч.1 ст.18, ч.2 ст.19 Закону, взагалі є безпідставні.

З урахуванням викладеного, колегія вважає, що рішення суду 1-ої інстанції відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду

Одеської області: Л.Л.Троїцька

А.М. Кварталова

В.П.Фальчук