№ 40544721, 01.09.2014, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 вересня 2014 року 10:00 № 826/10074/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Іщука І.О., суддів Погрібніченко І.М., Шулежко В.П., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Сватівська олія» до треті особиДержавної виконавчої служби України Товариство з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Агро» Товариство з обмеженою відповідальністю «Іст Грейнст» провизнання неправомірними дій та скасування постанови від 13.06.2014 року ВП № 42969503,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сватівська олія» (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної виконавчої служби України (далі по тексту - відповідач), треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Агро», Товариство з обмеженою відповідальністю «Іст Грейнст», в якому просить суд визнати неправомірними дії щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 13.06.2014 року по виконавчому провадженню ВП № 42969503 за рішенням Господарського суду м. Києва № 910/25248/13 від 25.03.2014 року та скасувати зазначену постанову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.07.2014 року було відкрито провадження у справі та призначено попередній розгляд справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.2014 року було закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду колегією у складі трьох суддів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно винесено оскаржувану постанову, оскільки в провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа № 910/7266/14 про банкрутство ТОВ «Лотуре-Агро», а тому відповідно до ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" та п. 4.5. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5 виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню. Крім того, на зберіганні позивача відсутнє майно ТОВ "Лотуре - Агро", оскільки 05.06.2014 року по закінченню сезону зберігання зерна була проведена зачистка зернового складу позивача, внаслідок чого переданого на зберігання товару у позивача немає.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Грейнст» в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях. В підтвердження своїх доводів посилався на те, що: (1) позивачем не було надано належних доказів порушення провадження у справі про банкрутство відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Агро», (2) позивачем не було доведено належними доказами факт зачистки 300 тон соняшникового насіння, належного ТОВ «Лотуре-Агро».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Агро» в судове засідання уповноваженого представника не направило, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд в судовому засіданні 12 серпня 2014 року дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

В С Т А Н О В И В:

15 квітня 2014 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчуком Тарасом Володимировичем (далі також - державний виконавець) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №42969503 на виконання наказу №910/25248 від 25.03.2014 року Господарського суду м. Києва, яким вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Грейнст» 23 476 806 (двадцять три мільйони чотириста сімдесят шість тисяч вісімсот шість) грн. 09 коп. основного боргу (безпідставно набутих коштів); 1 555 258 (один мільйон п'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч двісті п'ятдесят вісім) грн. 02 коп. пені; 9 062 986 (дев'ять мільйонів шістдесят дві тисячі дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 18 коп. штрафу; 204 537 (двісті чотири тисячі п'ятсот тридцять сім) грн. 65 коп. 3% річних; 211 855 (двісті одинадцять тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять) грн. 17 коп. втрат від інфляції; 68 329 (шістдесят вісім тисяч триста двадцять дев'ять) грн. 55 коп. судового збору.

Постановою державного виконавця від 15.04.2014 року вирішено накласти арешт на все майно, що належить ТОВ "Лотуре-Агро".

20 травня 2014 року державним виконавцем було направлено запит № 14-0-34-2041/5-481/14 до ДП "Держреєстри України" з вимогою про надання інформації про зареєстровані складські документи, кількості зерна (вагу), склад, на якому зберігається зерно, що належить ТОВ "Лотуре-Агро".

12.05.2014 року відповідач отримав відповідь ДП "Держреєстри України" вих. №104 від 26.05.2014 року, з якої вбачалась наявність 304,42 тон соняшнику на складі ТОВ "Сватівська олія" за адресою: Луганська обл., м. Сватове, вул. Челюскінців 15.

Постановою державного виконавця від 13.06.2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження постановлено накласти арешт на зерно - соняшник 3 класу вагою 304,42 тон, що зберігається в зерносховищі ТОВ "Сватівська олія" (код ЄДРОПУ 25368994, 92603, Луганська область, м. Сватове, пров. Заводський, 13) за адресою: Луганська область, м. Сватове, вул. Челюскінців, 15, на підставі складської квитанції серії АХ № 163703, що належить ТОВ "Лотуре-Агро".

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з позовом щодо її скасування.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна.

Виходячи з наведених норм закону суд приходить до висновку, що державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження зобов'язаний вчиняти виконавчі дії, спрямовані на забезпечення реального виконання виконавчого документу. До таких дій належать також розшук майна боржника та накладення арешту на нього.

Матеріали справи свідчать, що державним виконавцем на виконання наказу №910/25248 від 25.03.2014 року Господарського суду м. Києва, яким вирішено стягнути грошові кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Грейнст», в рамках порушеного виконавчого провадження були вжиті заходи щодо розшуку майна боржника та накладено арешт на виявлене майно ТОВ "Лотуре-Агро" з метою забезпечення реального виконання судового рішення.

Серед належного ТОВ "Лотуре-Агро" майна державним виконавцем було виявлено соняшник 3 класу вагою 304,42 тон, що зберігається в зерносховищі ТОВ "Сватівська олія", на яке було накладено арешт та встановлено заборону його відчуження.

У той же час, позивач стверджує що ТОВ "Сватівська олія" в 2013 році зберігало насіння соняшнику, належне ТОВ "Лотуре-Агро", на підставі договору складського зберігання зерна №44 від 21 червня 2013 року. Втім, у 2013 році ТОВ "Лотуре-Агро" переоформило належний йому соняшник на інших інших юридичних осіб та перестало бути власником соняшнику.

Крім того позивач стверджує, що відповідно до умов Договору складського зберігання зерна № 44 від 21 червня 2013 року ТОВ "Сватівська олія" здійснювала крім зберігання доробку соняшника до базисних кондицій (сушіння, очищення, і т. інше), що сформувало убуток зерна по масі від зниження вологості та смітної домішки в кількості 304,42 тон соняшнику.

В підтвердження своїх доводів позивач зазначав, що 05.06.2014 року по закінченню сезону зберігання зерна була проведена зачистка зернового складу ТОВ"Сватівська олія", складений Акт зачистки № 3 від 05.06.2014 року, та направлений до Держсільгоспінспекції в Луганській області листом № 429 від 06.06.2014 року.

У той же час, вищевказані доводи суд оцінює критично, оскільки: (1) позивачем не було надано доказів відчуження належного ТОВ "Лотуре-Агро" соняшника на користь інших юридичних осіб у 2013 році, в тому числі не надано доказів внесення в Основний реєстр складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, як це передбачено до п. 9 Постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення реалізації деяких положень Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" від 17.11.2004 року №1569; (2) відсутні докази направлення акту зачистки №3 від 05.06.2014 року згідно листа ТОВ "Сватівська олія" начальнику Держсільгоспінспекції у Луганській області, а також відсутні докази затвердження такого акту з боку Держсільгоспінспекції відповідно до п. 1.10 розділу VІІІ Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України №661 від 13.10.2008 року.

Доводи позивача щодо розпочатої відносно ТОВ "Лотуре-Агро" процедури банкрутства суд також оцінює критично, оскільки позивачем не було надано належних доказів порушення провадження у справі про банкрутство.

Крім того, суд не може прийняти до уваги в якості належного доказу у справі ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.05.2014 р. у справі № 910/7266/14, оскільки остання не містить відмітки про набрання рішенням законної сили.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З наведеної норми Кодексу вбачається, що судовому захисту підлягають порушені законні права та інтереси позивача.

Втім, позивачем під час розгляду справи не було надано жодних доказів в підтвердження того, що оскаржуваною постановою про накладення арешту та діями державного виконавця щодо її винесення було завдано порушень законних прав та інтересів позивача.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сватівська олія» відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.О. Іщук

Судді І.М. Погрібніченко

В.П. Шулежко