Court ruling № 40517034, 17.09.2014, Ivano-Frankivsk Regional Court of Appeal

Справа № 338/2342/13-ц

Провадження № 22-ц/779/2055/2014

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Битківський Л.М.

Суддя-доповідач Ковалюк Я.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Ковалюка Я.Ю.

суддів: Мелінишин Г.П., Шалаути Г.І.

секретаря Капущак С.В.

з участю: представника апелянта - ОСОБА_2, представника заявника - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою начальника відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції ОСОБА_4 про визнання мирової угоди, укладеної між стягувачем ОСОБА_5 та боржником ОСОБА_6 на стадії виконання судового рішення про стягнення боргу за договором позики, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 - ОСОБА_2 на ухвалу Богородчанського районного суду від 03 лютого 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Богородчанського районного суду від 03 лютого 2014 року визнано мирову угоду, укладену 14.01.2011 року між стягувачем ОСОБА_5 та боржником ОСОБА_6 щодо добровільного врегулювання боргових зобов'язань, відповідно до якої сторони домовились про те, що

На дану ухвалу представник ОСОБА_7 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що суд під час затвердження мирової угоди допустив відчуження боржником майна, що перебуває у спільній сумісній власності. Так апелянт ОСОБА_7 та боржник ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого придбали земельні ділянки, які, згідно умов мирової угоди, боржник передає у власність стягувачу. Вважає, що дані земельні ділянки є спільною сумісною власністю подружжя, а затвердження судом мирової угоди призвело до порушення прав апелянта, як співвласника земельних ділянок.

Апелянт також вказує, що суд не звернув увагу, що судовому рішенні у даній справі про стягнення боргу за договором позики, відповідач визнав позов, не заперечував обов'язку повернути кошти, а отже божник має особистий борг перед стягувачем.

Вважає, що оскільки ОСОБА_7 не брала участі у розгляді справи по суті, а також у розгляді питання про затвердження мирової угоди, однак суд вирішив питання про її права та обов'язки, а тому, в силу ч.1 ст. 292 ЦПК України, вона має право на оскарження даної ухвали.

З цих підстав, ухвалу суду першої інстанції апелянт просить скасувати, та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви про визнання мирової угоди відмовити.

В судовому засіданні представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав з мотивів поданих у апеляційній скарзі, просив про їх задоволення.

Представник заявника просила апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду залишити в силі.

Інші сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про час й місце розгляду справи, що у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши доповідача, думку учасників процесу, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст. 372 ЦПК України, мирова угода, укладена між сторонами, або відмова стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її до суду за місцем виконання рішення для визнання. Суд має право перевірити і не визнати мирову угоду або не прийняти відмови стягувача від примусового виконання, якщо це суперечить закону або порушує права чи свободи інших осіб. За результатами розгляду мирової угоди або відмови від примусового виконання суд постановляє ухвалу відповідно до положень цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Богородчанського районного суду від 25.12.2013 року задоволено позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики в розмірі 1300000 грн.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції прийшов до висновку, що мирова угода між сторонами може бути визнана судом.

Однак, до такого висновку суд прийшов передчасно, не перевіривши чи її умови не суперечать закону та не порушують прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Із поданих апелянтом документів, вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували у зареєстрованому шлюбі з 06.12.2006 року. Із договору купівлі-продажу земельних ділянок від 17.07.2008 року, вбачається, що такі ОСОБА_6 придбано на час перебування у шлюбі з апелянткою. У 2013 році ОСОБА_7 звернулась до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу, а також про поділ спільного майна подружжя. Дані справи перебувають на розгляді Оболонського районного суду м. Київа.

Таким чином, при визнанні мирової угоди, суд першої інстанції належним чином не з'ясував питання чи умови мирової угоди не суперечать закону та не порушують прав чи інтересів інших осіб.

Крім цього мирова угода укладена 14.01.2014 року, а передана державним виконавцем до суду 23.01.2014 року, після встановленого законом трьохденного строку. Однака судом дана обставина також залишилась поза увагою.

Відповідно до пункту 4 ч.1 ст.311 ЦПК України однією із підстав для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

У зв'язку з наведеним, ухвала суду підлягає скасуванню і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 218, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Богородчанського районного суду від 03 лютого 2014 скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції..

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання нею законної сили.

Головуючий Я.Ю. Ковалюк

Судді: Г.П. Мелінишин

Г.І. Шалаута