Court ruling № 40496906, 03.09.2014, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2141/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

03 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Славутич Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Домінанта-Славутич» до Державної податкової інспекції у місті Славутич Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Домінанта-Славутич» (далі по тексту - позивач) звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у місті Славутич Головного управління Міндоходів у Київській області (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.10.2013 року № 0000362200, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 67 824,50 грн.

Київський окружний адміністративний суд своєю постановою від 16 квітня 2014 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду не підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Домінанта-Славутич» є юридичною особою, що зареєстрована виконавчим комітетом Славутицької міської ради Київської області від 23.05.2011 року.

Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 25.05.2011 року за № 13727, перебуває на обліку ДПІ у місті Славутичі та є платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва платника податку на додану вартість від 22.11.2011 року № 200011579.

У вересні 2013 року, посадовими особами відповідача проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «АЙСІПІ», ТОВ «ТРЕЙДТЕХ», ТОВ «БУДРАЙ» за період з 01.06.2012 року по 31.10.2012 року, за результатами якої складено Акт від 03.10.2013 року № 83/22/37563767.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 198.3, 198.4, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем було занижено податок на додану вартість на загальну суму 45 216,33 грн.

За результатами перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.10.2013 року № 0000362200, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 67 824,50 грн.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів звертає увагу на наступне.

10 серпня 2012 року між позивачем та ТОВ «БУДРАЙ» укладено договір поставки № 37, відповідно до умов якого продавець (ТОВ «БУДРАЙ») брав на себе зобов'язання поставити позивачу товар (пральні засоби).

05 вересня 2012 року між позивачем та ТОВ «БУДРАЙ» укладено договір поставки № 40, відповідно до умов якого продавець (ТОВ «БУДРАЙ») брав на себе зобов'язання поставити позивачу товар (засоби для прибирання, вироби з дерева).

10 жовтня 2012 року між позивачем та ТОВ «БУДРАЙ» укладено договір поставки № 43, відповідно до умов якого продавець (ТОВ «БУДРАЙ») брав на себе зобов'язання поставити позивачу товар (будівельні вироби).

15 червня 2012 року між позивачем та ТОВ «АЙСІПІ» укладено договір субпідряду будівельних робіт № 29, відповідно до умов якого субпідрядник (ТОВ «АЙСІПІ») брав на себе зобов'язання виконати ремонт дверних блоків на об'єкті замовника.

15 червня 2012 року між позивачем та ТОВ «АЙСІПІ» укладено договір субпідряду будівельних робіт № 31, відповідно до умов якого субпідрядник (ТОВ «АЙСІПІ») брав на себе зобов'язання виконати ремонт дитячих майданчиків на об'єкті замовника.

01 червня 2012 року та 05 липня 2012 року між позивачем та ТОВ «ТРЕЙДТЕХ» укладено договори про надання послуг № 26 та № 32, відповідно до умов яких виконавець (ТОВ «ТРЕЙДТЕХ») брав на себе зобов'язання надати позивачу консультації відносно програм ведення бухгалтерської звітності.

05 липня 2012 року між позивачем та ТОВ «ТРЕЙДТЕХ» укладено договір поставки № 32/1, відповідно до умов якого продавець (ТОВ «ТРЕЙДТЕХ») брав на себе зобов'язання поставити позивачу товар (комплектуючі до комп'ютерів).

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено пунктом 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (надалі Закон України від 16.07.1999 № 996-XIV), податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

З матеріалів справи вбачається, що поставка товарів та виконання робіт ТОВ «АЙСІПІ», ТОВ «ТРЕЙДТЕХ», ТОВ «БУДРАЙ» та оплата їх вартості позивач підтвердив документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями.

Господарські операції були фактично здійсненими, оскільки спричинили реальну зміну майнового стану платника податку: ТОВ «Домінанта-Славутич» понесло реальні витрати на оплату поставлених ТОВ «АЙСІПІ», ТОВ «ТРЕЙДТЕХ» та ТОВ «БУДРАЙ» товарів та виконаних контрагентами робіт. Рух активів у процесі здійснення господарської діяльності підтверджується платіжними дорученнями та податковими накладними.

Судом встановлено, що отримані від контрагентів товари (засоби для прибирання, будівельні матеріали) були використані позивачем у власній господарській діяльності, про що свідчать наявні в матеріалах справи договори на виконання будівельних робіт та робіт з прибирання прибудинкових територій, укладені між позивачем та КП «Житлово-Комунальний центр», та первинна бухгалтерська документація до них.

Договори субпідряду, укладені між позивачем та ТОВ «АЙСІПІ», були вчинені на виконання вищезазначених договорів, укладених між позивачем та КП «Житлово-Комунальний центр».

Позивачем було надано належним чином засвідчені копії первинних документів, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо поставки контрагентами товарів та виконання останніми робіт.

На час укладання та виконання правочинів, контрагенти позивача були зареєстрованими юридичними особами та були платниками податку на додану вартість на податку на прибуток. В Акті перевірки не має жодних посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «АЙСІПІ», ТОВ «ТРЕЙДТЕХ» та ТОВ «БУДРАЙ» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договорів.

Також, відповідачем не надані будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб контрагентів.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки податкового органу про порушення позивачем пунктів 198.3, 198.4, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України є помилковими. Суд дійшов правильного висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача від 06.08.2013 № 0001182201/84 прийняте протиправно, а тому підлягає скасуванню, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Славутич Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Мєзєнцев Є.І.