Court ruling № 40396704, 04.09.2014, Lviv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2014 року Справа № 9104/50087/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів: Кухтея Р.В., Клюби В.В.

за участі секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.

з участю осіб:

позивача по справі: не з'явився

відповідача по справі:представника Полійчук С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Радехівському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2012 року по справі за позовом міського комунального підприємства «Радехівтеплоенерго» до Державної податкової інспекції в Радехівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, міське комунальне підприємство «Радехівтеплоенерго» (далі - МКП «Радехівтеплоенерго»), в квітні 2011 року звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції в Радехівському районі Львівської області та просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0000571600/0 від 30.12.2010 року та зобов'язати внести в облікову картку платника податку на додану вартість записи про здійснення МКП «Радехівтеплоенерго» платежів з ПДВ відповідно до призначення платежу вказаному в платіжному дорученні.

В обґрунтування своїх вимог, позивач вказує на те, що відповідно до вимог підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 за № 2181-III платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу та додає, що згідно цієї норми та інших правових норм цього Закону податкові органи не наділені повноваженнями щодо зміни призначення платежу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2012 року в справі №2а-4338/11/1370 адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000571600/0 від 30.12.2010 року. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Державною податковою інспекцією в Радехівському районі Львівської області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2012 року в справі №2а-4338/11/1370 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт, зазначає, що кошти, які надійшли на сплату зобов'язань з податку, збору (обов'язкового платежу) спрямовуються на погашення податкових зобов'язань з того самого платежу в порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобов'язань, так і податкових зобов'язань, розрахованих контролюючим органом. Апелянт посилається на пп. 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», де зазначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Радехівському районі Львівської області необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією в Радехівському районі Львівської області 17.02.2010 року проведено перевірку дотримання МКП «Радехівтеплоенерго» вимог п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за результатами якої було складено акт №129/20780980/15-01 від 17.12.2010 року.

В акті перевірки зроблено висновок про несвоєчасну сплату позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по податкових деклараціях за листопад 2008 року - березень 2009 року, чим порушено п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», а саме: сплата узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 147 510,00 грн. із затримкою від 90 календарних днів. Вказана сума складається із самостійно задекларованих сум податку на додану вартість згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за листопад 2008 року - березень 2009 року.

На підставі акту перевірки податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення №0000571600/0 від 30.12.2010 року, відповідно до якого за затримку на 575 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 147 510,00 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50% від вказаної суми, що становить 74755,05 грн.

Судом встановлено, що протягом вказаного вище періоду податковим органом платежі позивача зі сплати ПДВ зараховувалися лише в рахунок погашення боргу, незважаючи на те, що в платіжних дорученнях в графі «Призначення платежу» було вказано про зарахування до бюджету поточних платежів з цього виду податку.

У вирішенні цього спору суд обґрунтовано виходив з того, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Встановлена ж пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» рівність бюджетних інтересів, яка зводиться до того, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях, не позбавляє платника як права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов'язань відповідно до пункту 7.1 статті 7 цього ж Закону, так і обов'язку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону.

Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків. Відповідно, названим Законом не визначено серед заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, зміну призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Відповідно ж до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суд дійшов вмотивованого висновку стосовно того, що пункт 7.7 статті 7 згаданого Закону не надає податковому органу право змінювати призначення платежу, самостійно визначене платником податків, та правомірно задовольнив позов.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене апеляційні вимоги є неаргументованими та в їх задоволенні необхідно відмовити.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Радехівському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2012 року в справі №2а-4338/11/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий І.О. Яворський

Судді Р.В. Кухтей

В.В. Клюба