Court ruling № 40379993, 02.09.2014, Ivano-Frankivsk Regional Court of Appeal

Справа № 344/11318/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1881/2014

Категорія 48

Головуючий у 1 інстанції Бойчук О. В.

Суддя-доповідач Беркій О.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Беркій О.Ю.,

суддів: Горблянського Я.Д., Соколовського В.М.,

секретаря: Турів О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу та поділ майна спільної сумісної власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 30 липня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 30 липня 2014 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 Зобов'язано ОСОБА_2 забезпечити заставою в розмірі 7512 грн. 25 коп. вимогу про накладення арешту на майно відповідача з внесенням застави на р/р 37316005000355 ТУ ДСА України в Івано-Франківській області.

Встановлено, що ухвала про забезпечення позову звертається до виконання негайно після внесення предмета застави в повному розмірі.

На дану ухвалу в частині забезпечення застави ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права.

Зазначає, що сума застави не є співмірною із заявленими позовними вимогами, адже у позовній заяві ОСОБА_2 просив стягнути належне йому майно не в грошовому еквіваленті, а визнати за ним право власності на 1/2 ідеальної частини квартири АДРЕСА_1

Обраний ним та вжитий судом захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірне нерухоме майно, не породжує збитків для відповідача, адже дане нерухоме майно є їх з ОСОБА_3 спільною сумісною власністю, причому більша частина коштів на придбання вказаної квартири була внесена ним.

Крім того, судом не враховано тієї обставини, що він ніде не працює і не має матеріальної змоги внести заставу в розмірі 7512,25 грн. для забезпечення позову.

За наведених обставин, просить оскаржувану ухвалу в частині її виконання після внесення застави скасувати, виключивши вимогу про внесення грошової застави, в іншій частині - залишити ухвалу без змін.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримали з наведених вище мотивів.

ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце судового розгляду повідомлялася у встановленому законом порядку.

Вислухавши доповідача, пояснення апелянта та його представника, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання майбутнього рішення по справі.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу та поділ майна спільної сумісної власності.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, позивач посилався на те, що за час спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, ними було придбано однокімнатну квартиру АДРЕСА_1. З метою запобігання відчуженню спірного майна відповідачкою, просив накласти арешт на спірне майно.

Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

З врахуванням того, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що з метою забезпечення позову слід накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3

Разом з тим, судом одночасно зобов'язано ОСОБА_2 забезпечити заставою в розмірі 7512 грн. 25 коп. вимогу про накладення арешту на майно відповідача з внесенням такої на р/р 37316005000355 ТУ ДСА України в Івано-Франківській області.

Забезпечуючи вимогу про накладення арешту внесенням застави, суд першої інстанції виходив з запобігання зловживанню забезпеченням позову щодо особи, яка набула майно, що має певну вартість.

Проте, з висновком суду в частині забезпечення заставою вимоги про накладення арешту погодитися не можна.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 153 ЦПК України суд, допускаючи забезпечення позову, може вимагати від позивача забезпечити його вимогу заставою, достатньою для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову, яка вноситься на депозитний рахунок суду .

Проте, вжитий судом захід забезпечення позову не породжує ризику щодо спричинення збитків для предмета спору.

З врахуванням наведених обставин, колегія вважає, що позивач, подавши заяву про забезпечення позову, надав достатні докази на обґрунтування заяви та не допустив зловживання своїми правами.

А тому, ухвала суду в частині зобов'язання ОСОБА_2 внести заставу в розмірі 7512 грн. 25 коп. та в частині допуску до виконання ухвали суду про забезпечення позову з часу внесення застави підлягає до скасування, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 30 липня 2014 року в частині зобов'язання ОСОБА_2 внести заставу в розмірі 7512 грн. 25 коп. та в частині допуску до виконання ухвали суду про забезпечення позову з часу внесення застави скасувати.

В решті ухвалу залишити без зміни.

Ухвала остаточна і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуюча О.Ю. Беркій

Судді: Я.Д. Горблянський

В.М. Соколовський