№ 40347966, 20.08.2014, Ivano-Frankivsk City Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа № 0907/1-694/2011

Провадження № 1/344/73/14

ПОСТАНОВА

20 серпня 2014 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі :

головуючого - судді Поповича В.С.

з участю: секретаря Перун І.Ю.

прокурора Рибки Л.Я.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_9, ОСОБА_10 за ч. 5 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

18 серпня 2014 року до суду поступило клопотання підсудного ОСОБА_7 про зміну обраного йому запобіжного заходу з тримання під вартою на підписку про невиїзд з підстав, викладених в поданому суду письмовому клопотанні і, зокрема, мотивуючи тим, що дивне трактування слідчим законів, їх підтримка прокурором та скрупульозне дослідження обставин, які не є прямими доказами судом це практика політичних переслідувань 2010-2014 років, сама справа відкрита на підставі рапорту, експертизу проводив слідчий з експертом, а у висновку такої зазначено лише припущення, що дебіторська заборгованість це не збитки, а записані обов'язки особи - це не дії. Вважає, що вирок Калуського міськрайонного суду від 07 грудня 2010 року про його засудження до відбування покарання в колонії посиленого режиму, зупинено постановою Івано-Франківського міського суду від 29 березня 2011 року, замінивши на утримання в СІЗО і саме цим рішенням він був позбавлений права оскаржити зазначений вирок і скористатись пільгами згідно КВК України, а справа по суті розглядається судами різних рівнів понад 3,5 роки.

Захисники та підсудні клопотання підтримали.

Прокурор вважає, що клопотання безпідставне і до задоволення не підлягає.

Вислухавши клопотання, думку сторін, вивчивши матеріали справи, суд виходить з такого.

Вироком Калуського міськрайонного суду від 07 грудня 2010 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 368 КК України до 4 років позбавлення волі, дане покарання підсудний завершив відбувати 09 квітня 2014 року.

Постановою Івано-Франківського міського суду від 29 березня 2011 року ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, а постановами суду, востаннє від 25 липня 2014 року, було відмовлено у клопотанні підсудного ОСОБА_7 про зміну йому запобіжного заходу з взяття під варту на інший запобіжний захід, альтернативний взяттю під варту.

У вказаних постановах зазначено обставини, які послужили підставами як для обрання так і для відмови у зміні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту на інший, не пов'язаний з позбавленням волі, в тому числі із підстав, якими вмотивовано і дане клопотання.

Вирішуючи дане клопотання суд вважає за необхідне роз'яснити підсудному ОСОБА_7, що на вирок суду може бути подано апеляцію чи касаційну скаргу відповідно до змісту глав 29-31 КПК України 1960 року, з врахуванням також і того, що підсудний перебуває під вартою чи у випадку проведення з ним слідчих дій по іншій кримінальній справі. Як вказані вище так і інші норми КПК України 1960 року, жодним чином не передбачають можливість зупинення виконання вироку суду, який набрав законної сили постановою суду про обрання запобіжного заходу. А главою 3 КВК України визначено перелік установ відбування покарань, якими, у визначених випадках, є і слідчі ізолятори де і утримується підсудний.

Як вже було неодноразово зазначено в постановах при вирішенні аналогічного клопотання підсудного, станом на даний час триває судове слідство, під час якого з'ясовуються певні обставини, які не виключено можуть мати значення для прийняття, законного та обґрунтованого рішення і в той же час обставини з врахуванням яких було обрано саме такий запобіжний захід, зазначені у вказаних вище постановах суду, не змінилися, нових обставин, окрім тих, які вже були предметом розгляду при вирішенні аналогічних клопотань підсудного і котрі давали б підстави до зміни запобіжного заходу ні підсудним, ні його захисниками не надано. А тим же зібрані по справі доказам, на які покликається підсудний у клопотанні слід дати оцінку в сукупності з іншими доказами в нарадчій кімнаті при прийнятті остаточного рішення по справі.

При цьому слід зазначити, що розумний строк судового розгляду будь-якої справи слід оцінювати, виходячи з її обставин та складності, в сукупності з судовими процедурами, які необхідно здійснити та поведінкою сторін.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу підсудного та характер та обґрунтованість висунутого звинувачення, тяжкість покарання, що загрожує у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, зокрема, що підсудний, з урахуванням вказаного, і зокрема, того, що відбував покарання у виді позбавлення волі протягом 4 років, може переховуватися від суду, не вбачає достовірних підстав для можливості застосування запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, як такого, що недостатній для запобіганню ризиків та виконанню підсудним процесуальних обов'язків.

За таких обставин суд вважає, що клопотання до задоволення не підлягає, оскільки саме застосований запобіжний захід за вказаних обставин є необхідним та достатнім.

На підставі викладеного, ст. ст. 5, 6 вказаної Конвенції, ст. ст. 148, 150, 155, 165, 165-1 КПК України 1960 року, керуючись ст. 273 КПК України 1960 року, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання підсудного ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з взяття під варту на підписку про невиїзд - відмовити.

Постанова оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя В.С. Попович