Decision № 40309724, 20.08.2014, Kirovskyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа № 203/2834/14-ц

2/0203/1042/2014

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2014 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого-судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Місюра К.А.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилалась на те, що на підставі Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серії ВРР № 224266, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 13.07.2012 року та зареєстрованого в реєстрі за №315 є власницею квартири АДРЕСА_1. Згідно довідки про склад сім'ї №1828 від 17.04.2014 року в цій квартирі зареєстрований відповідач - ОСОБА_3 Останній є членом сім'ї попереднього власника квартири ОСОБА_5, майно якої було описано і арештовано в ході виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-454/11 від 26.05.2011 року, виданого Кіровським районним судом м.Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором і придбано нею (позивачкою) з прилюдних торгів. Наявність реєстрації відповідача в належній їй квартирі перешкоджає у здійсненні в повному обсязі права власності на своє майно, оскільки відповідач в квартирі не проживає, комунальні послуги не сплачує. В зв'язку з цим, позивачка просила суд визнати відповідача таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивач позов підтримав та, посилаючись на викладені в ньому підстави, просив задовольнити останній.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки не повідомив.

З урахуванням зазначеного та думки представника позивача, судом у відповідності до положень ст.ст.169,224 ЦПК України було ухвалено про розгляд справи в заочному порядку.

Заслухавши пояснення представника позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серії ВРР №224266, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 13.07.2012 року та зареєстрованого в реєстрі за №315 позивачка є власницею квартири АДРЕСА_1 (а.с.4-5).

Також у вказаній квартирі на теперішній час зареєстровані її малолітні діти - ОСОБА_6 та ОСОБА_6 , а також відповідач ОСОБА_3. (а.с.8).

Останній є членом сім'ї попереднього власника квартири ОСОБА_5, майно якої було описано і арештовано в ході виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-454/11 від 26.05.2011 року, виданого Кіровським районним судом м.Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором і придбано позивачкою з прилюдних торгів.

Згідно постанови державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції при примусовому виконанні виконавчого листа №2-454/11 від 26.05.2011 року актом опису і арешту майна боржника №В15-1062 від 20.10.2011 року описано та арештовано майно боржника, а саме: двокімнатна квартира АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_5 Відповідно до протоколу №041157-1 від 09.07.2012 року переможцем аукціону стала ОСОБА_2, якою було сплачено суму вартості квартири у повному обсязі (а.с.10).

Відповідно до ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника.

Відповідно до ч.1 ст.383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном

Відповідно до ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, на території якої вони хочуть проживати чи перебувати.

Реєстрація - внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Як зазначила в своєму позові позивачка та підтвердив представник в судовому засіданні після придбання нею квартири АДРЕСА_1 в липні 2012 року та вселення до останньої, вона постійно проживає за вказаною адресою разом із своїми дітьми. Відповідач ОСОБА_3 на момент її вселення та в подальшому в квартирі не проживає.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили факт непроживання відповідача в квартирі з 2012 року та відсутність його особистих речей.

Враховуючи зазначені вище обставини та положення закону, оскільки відповідач не проживає за спірною адресою більше одного року, наявність його реєстрації в квартирі перешкоджає позивачці вільно користуватись та розпоряджатись належним їй на праві власності майном, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими і підлягають задоволенню та слід визнати відповідача ОСОБА_3 таким, що втратив право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.72 ЖК України, ст.ст.317,319,346,383,391,405 ЦК України, ст.ст.10,11, 27,58-61,88,169,212-215,224-226 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Казак С.Ю.