Court ruling № 40279201, 14.08.2014, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" серпня 2014 р. м. Київ К/800/36294/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

суддівОстровича С.Е. Карася О. В. Сіроша М. В.секретаря судового засідання Волошина В. М.

представник позивача Дубчак С. Є.

представник відповідача Маісурадзе З. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міжрегіонального Головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Міжрегіонального Головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників про скасування вимоги та рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (далі - ПАТ "Укрнафта") звернулось до суду з позовом до Міжрегіонального Головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - Центральний офіс з обслуговування великих платників) в якому просить скасувати вимогу та рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 квітня 2014 року позов ПАТ "Укрнафта" задоволено частково. Визнано протиправними податкову вимогу №38-11 від 03 березня 2014 року та рішення Центрального офісу про опис майна у податкову заставу №4569/10128-10-25-17 від 03 березня 2012 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року апеляційну скаргу Центрального офісу з обслуговування великих платників залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 квітня 2014 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Центральний офіс з обслуговування великих платників подав касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ "Укрнафта" у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Згідно з податковою декларацією з податку на прибуток ПАТ «Укрнафта» №9086921042 від 07 лютого 2013 року, підприємством були задекларовані авансові внески з податку на прибуток в розмірі 57487491, 00 грн., що підлягають щомісячній сплаті у березні - грудні 2013 року, січні-лютому 2014 року, граничний термін сплати за лютий 2014 року - 28 лютого 2014 року.

28 лютого 2014 року позивачем була подана декларація №9090976603 з податку на прибуток підприємства за 2013 рік.

У річній податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 року у рядку 16 (податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) календарного періоду позивачем відображено 346832175, 00 грн.; у рядку 22 (сума авансового внеску при виплати дивідендів, нарахована за результатами останнього календарного кварталу звітного (календарного) періоду, що має бути сплачена за місцезнаходженням юридичної особи відображено суму 66291362, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №5001-ПБ13 від 29 травня 2013 року на суму 50000000, 00 грн., №6256-ПБ13 від 26 червня 2013 року на суму 16291362, 00 грн.

Листами №18-33/113, №18-33/114 від 28 лютого 2014 року ПАТ «Укрнафта» повідомило відповідача про виконання вимог податкового законодавства, та здійснення зарахування (заліку) авансових внесків з податку на прибуток за лютий 2014 року на суму 57487491 ,00 грн. за рахунок наявної переплати з податку на прибуток підприємств за 2013 рік.

Між тим, 03 березня 2014 року Центральний офіс з обслуговування великих платників виніс податкову вимогу №38-11, відповідно до якої вимагає терміново сплатити суму податкового боргу, включаючи штрафні (фінансові) санкції та пеню, нараховану на нього у сумі 57487491, 00 грн.

Крім того, відповідач виніс рішення №4569-10128-10-25-17 від 03 березня 2014 року про опис майна у податкову заставу.

Згідно до ст. 57 Податкового кодексу України - платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Відповідно до п. п. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України - платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що оскільки грошове зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток за лютий 2014 року було сплачене позивачем своєчасно та в повному обсязі, а тому податковий борг з авансових внесків за цей період у нього не виникав і, відповідно, податкова вимога та рішення про опис майна були винесені відповідачем неправомірно.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог ПАТ "Укрнафта".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Міжрегіонального Головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О. В. Карась М. В. Сірош