Court ruling № 40254155, 20.08.2014, Kirovohrad Regional Court of Appeal

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2210/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Бутенко О. Ф.

Доповідач Єгорова С. М.

УХВАЛА

Іменем України

20.08.2014 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі: головуючого судді: Єгорової С.М.

суддів: Суржика М.М., Франко В.А.

із секретарем: Гончар А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 03 липня 2014 року, -

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2014 року ПАТ «Акцент-банк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості в сумі 21249,27 грн. та судовий збір.

В обґрунтування позову зазначено, що згідно договору б/н від 28.08.2008 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом та щомісячної комісії - 3,5 %.

В порушення умов договору відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим на 24.03.2014 року утворилася заборгованість за кредитом на загальну суму 21249,27 грн., яка складається з: - боргу за кредитом в сумі 3000 грн.; - боргу за процентами за користування кредитом в сумі 10986,21 грн.; - комісії за користування кредитом - 5775 грн.; - штрафу (фіксована частина) - 500 грн.; - штрафу (процентна складова) - 988,06 грн.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив задовольнити його позов.

Рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 03.07.2014 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Акцент-банк» заборгованість по кредиту в сумі 21249,27 грн. та судовий збір в сумі 243,60 грн.

В апеляційній скарзі відповідачем ставиться питання про скасування судового рішення з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права. Зазначено, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, висновки суду не відповідають обставинам справи. Судом не взято до уваги його доводи щодо не ознайомлення його та не вручення йому пам'ятки клієнта, та ненадання банком доказів перевипуску та вручення йому кредитної картки за період з 2009 року по 2013 рік.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями з підписами про вручення судових повісток (а.с.112-113).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 отримав від ПАТ «Акцент-банк» кредит у розмірі 3000 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом, зі сплатою комісійних в розмірі 3,5 % щомісячно на залишок заборгованості, та отримав кредитну картку за НОМЕР_1, що підтверджується копією його заяви від 28.08.2008 року (а.с.8).

ОСОБА_2 був ознайомлений з Умовами і Правилами надання банківських послуг (а.с.9), що підтвердив своїм підписом у вищевказаній заяві.

В порушення умов договору відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання, протягом 2008-2009 років вніс лише 2 платежі в сумі 850 грн. та 1000 грн., які були зараховані банком в рахунок погашення заборгованості по відсотках за користування кредитом.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 24.03.2014 року відповідач має заборгованість за кредитом в сумі 21249,27 грн. (а.с.4-7), з яких:

- борг за кредитом в сумі - 3000 грн.;

- борг за процентами за користування кредитом в сумі 10986,21 грн.;

- комісія за користування кредитом - 5775 грн.;

- штраф (фіксована частина) - 500 грн.;

- штраф (процентна складова) в сумі - 988,06 грн.

Відповідно до копії листа від 12.11.2009 року Банком на адресу ОСОБА_2 направлялася вимога про повернення боргу (а.с.35).

Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Зобов'язання, згідно статті 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Згідно вимог статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Разом з тим, істотними умовами кредитного договору відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до частин третьої і четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

При розгляді справи у суді першої інстанції відповідачем частково було визнано позов та не заявлялось про застосування строку позовної давності.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовна вимога Банка щодо стягнення з відповідача заборгованості по кредитному договору в сумі 21249,27 грн. є обґрунтованою та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, сума стягнення комісії за користування кредитом та штрафні санкції нараховані відповідно до умов укладеного між сторонами кредитного договору.

Судом першої інстанції відповідно до ст. 212-214 ЦПК України повно і всебічно з'ясовано обставини у справі, досліджено і належно оцінено надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює.

Рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 03 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя:

Судді: