ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
К/800/41987/14
04 серпня 2014 року м. Київ
Суддя Вищого адміністративного суду України Калашнікова О.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 січня 2014 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2014 року у справі № 344/5409/13-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області про зобов'язання нарахувати та виплатити пенсію, -
встановив:
08 квітня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області (далі - УПФ України в м. Івано-Франківську) нарахувати та виплатити позивачці пенсію за період з 01.07.2000 року по 01.10.2012 року.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 січня 2014 року вказаний позов було задоволено частково. Зобов'язано УПФ України в м. Івано-Франківську нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 30 липня 2009 року до 30 липня 2012 року у порядку, встановленому ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2014 року постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 січня 2014 року скасовано та прийнято нову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольно частково. Зобов'язати УПФ України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області виплатити позивачу пенсію за період з 07 жовтня 2009 року до 17 липня 2012 року у порядку, встановленому статтею 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У касаційній скарзі заявник ставить питання про скасування ухвалених у справі судових рішень, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті -пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.
Керуючись ст. ст. 211, 213, п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного адміністративного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 січня 2014 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2014 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого
адміністративного суду України О.В. Калашнікова
з оригіналом згідно: помічник судді А.О. Кулеша
The court decision No. 40156555, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 04.08.2014. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful information easily.
This decision relates to case No. 344/5409/13-а. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: