_____________________
Справа № 520/15780/13-ц
Провадження № 2/520/1467/14
УХВАЛА
28.07.2014 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді - Куриленко О.М.,
за участю секретаря - Баранової Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання позивача ОСОБА_1 про залишення частини позовних вимог без розгляду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7, Шоста одеська державна нотаріальна контора, Орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, про встановлення факту проживання однією сім'єю та поділ майна чоловіка та жінки, які не перебувають у шлюбі між собою або у будь-якому іншому шлюбі, визнання частково недійсним договору купівлі-продажу квартири, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, поділ майна жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, визнання права власності на частку майна, витребування майна з чужого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні власністю,
В С Т А Н О В И В:
19.11.2013 року позивач звернулась до суду з вказаним позовом, який в подальшому неодноразово уточнювала, та згідно останньої редакції від 04.06.2014 року просила суд ухвалити рішення, яким: встановити факт перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період з 07.01.2009 року по 01.11.2013 року у шлюбних відносинах; визнати квартиру АДРЕСА_1 та автомобіль Mitsubishi L 200, 2011 року випуску, р/н НОМЕР_1 об'єктами права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Вікторовича;визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеним 23 жовтня 2009 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_5 та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 (р.№ 2465), зареєстрованого електронному реєстрі прав на нерухоме майно 29.10.2009 року, р. № 28605679 в частині п.3 та п. 8 зазначеного договору; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеним 23 жовтня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_10, посвідчений державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори Панчевим (р.№ 4-2965). Право власності на нерухоме майно було зареєстроване в Держреєстрі за № 3222825, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 201990151101; визнати за нею право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1; витребувати квартиру АДРЕСА_1 з незаконного володіння ОСОБА_3; виселити ОСОБА_3 з квартири з усіма членами його сім*ї з квартири АДРЕСА_1; вселити її в квартиру АДРЕСА_1 з її неповнолітнім сином ОСОБА_11; Зобов*язати ОСОБА_3 та членів його сім*ї не перешкоджати їй у здійсненні права користування та розпорядження квартирою АДРЕСА_1; зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати їй у здійсненні права володіння, користування та розпорядження квартирою АДРЕСА_1; визнати за нею право власності на ? частку автомобілю Mitsubishi L 200, 2011 року випуску, р/н НОМЕР_1; зобов*язати ОСОБА_2 не перешкоджати їйу здійсненні права користування та розпорядженням автомобілем Mitsubishi L 200, 2011 року випуску, р/н НОМЕР_1.
Свої вимоги мотивувала тим, що в період з 07.01.2009 року до 01.11.2013 року вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2. Від даних стосунків 27.11.2009 року народився син - ОСОБА_11.
Позивач стверджує, що в зазначений період часу спільного проживання з відповідачем вони проживали однією сім'єю та спільно вели господарство. Так позивач вказує на те, що ними було придбано квартиру АДРЕСА_1 та автомобіль марки Mitsubishi L 200, 2011 року випуску, р/н НОМЕР_1.
Оскільки домовленостей розподілу майна, яке було придбано в період фактичних шлюбних відносин, з відповідачем не має, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 29.11.2013 року справу прийнято до поровадження суду та призначено судове засідання.
В ході судового засідання 28.07.2014 року позивач ОСОБА_12 звернулась до суду з заявою, в якій просить суд залишити без розгляду її позовні вимоги в частині автомобілю Mitsubishi L 200, 2011 року випуску, р/н НОМЕР_1.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_13, та представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_14, а також відповідач ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечували проти задоволення даного клопотання.
Інші сторони по справі у судове засідання не з*явились, про час, дату та місце розгляду справи сповіщались належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи та наданим клопотанням представника позивача вважає його підлягаючим задоволенню, оскільки воно заявлено відповідно до чинного законодавства, є законним та обґрунтованим.
Відповідно до ч. 5 ст. 207 ЦПК України суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення заяви без розгляду.
Згідно ч. 2 ст. 207 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного й керуючись ст. ст. 207, 293 ЦПК України, суддя, -
У Х В А Л И В:
Клопотання позивача ОСОБА_1 про залишення частини позовних вимог без розгляду - задовольнити.
Залишити без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 в частині автомобіля Mitsubishi L 200, 2011 року випуску, р/н НОМЕР_1.
В іншій частині слухання справи продовжити в загальному порядку.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Одеської області шляхом подання її до Київського районного суду м. Одеси протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя Куриленко О. М.
The court decision No. 40032391, Kyivskyi District Court of Odesa City was adopted on 28.07.2014. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful information easily.
This decision relates to case No. 520/15780/13-ц. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: