№ 39796008, 16.07.2014, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2014 року Справа № 914/669/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В.з участю представників: позивача: відповідача: прокуратури: не з'явився не з'явився Томчук М.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Львівської міської ради на рішення та постановугосподарського суду Львівської області від 27 березня 2013 р. Львівського апеляційного господарського суду від 28 травня 2014 р. у справі№ 914/669/13-гза позовоммалого комерційного науково-виробничого підприємства "Рейтинг"доЛьвівської міської ради про визнання права власностіВСТАНОВИВ:

У лютому 2013 р. позивач звернувся в суд з позовом про визнання за ним права власності на нежитлове приміщення за адресою: м.Львів, вул. Д.Галицького, 14, що позначене на поверховому плані індексами ІІ-І, ІІ-2, ІІ-3, ІІ-4, ІІ-5, загальною площею 37 м2.

Рішенням господарського суду Львівської області від 27.03.2013 р. (суддя Рим Т.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.05.2014 р. (головуючий - Бойко С.М., Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.), позов задоволено. Визнано за малим комерційним науково-виробничим підприємством "Рейтинг" право власності на нежитлове приміщення за адресою: м.Львів, вул. Д.Галицького, 14, що позначене на поверховому плані індексами ІІ-І, ІІ-2, ІІ-3, ІІ-4, ІІ-5, загальною площею 37 м2.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове, яким у позові відмовити.

Заслухавши пояснення прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна власність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, між НВП "Рейтинг" та ВАТ "Львівторгчормет" був укладений договір від 18.08.1996 р., за умовами якого замовник (ВАТ "Львівторгчормет") доручає, а виконавець (НВП "Рейтинг") бере на себе виконання робіт зі встановлення преса РІ-450 за адресою: м. Червоноград / цех ""Вторчормет".

17.02.1998 р. між ними укладено додаток до договору від 18.08.1996 р., за яким ВАТ "Львівторгчормет" (замовник) на основі договору б/н від 18.08.1996 р. на встановлення преса РІ-450 в ВАТ "Львівторгчормет" в м. Червоноград" на виконання оплати за роботу, згідно з пунктом 1.3 договору, передає у власність МКНВП "Рейтинг" (виконавцеві) приміщення підвалу за адресою: м. Львів, вул. Д.Галицького, 14, площею 37 м2, як оплату виконаних робіт в сумі 27 619,00 грн. по встановленню преса РІ-450.

Згідно з актом приймання - передачі від 17.02.1998 р. приміщення підвалу за адресою: м. Львів, вул.Д.Галицького, 14, площею 37 м2 передано позивачу.

Із довідки ЛКП "Старий Львів" від 30.12.2011 р. №1331 вбачається, що позивач проводив оплату за утримання будинків та прибудинкових територій в період з 2008-2011 рр. з розрахунку тарифу на експлуатаційні внески відповідно до займаної площі приміщень будинку №14 на пл. Д.Галицького, також за договором №3710 отримував телекомунікаційні послуги від ПАТ "Укртелеком", про що свідчать копії рахунків на оплату наданих послуг. Адреса доставки послуг: м. Львів, вул. Лесі Українки, буд. 27. За цією ж адресою НВП "Рейтинг" отримувало електричну енергію від ПАТ Львівобленерго" за договором №62571/00 та газопостачання від ЛФ ДК "Газ України" за договором №3496 та ПАТ Львівгаз" за договором №н529, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії рахунків на оплату цих послуг.

Із листа ОКП "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" від 06.02.2013 р. вбачається, що правовий титул приміщення загальною площею 37,0 м2, позначені на плані під інд. №№11-1-11-5, що знаходяться за адресою: м. Львів, пл. Данила Галицького, 14, не визначено.

На підставі вказаних документів, господарські суди прийшли до висновку, що в даному випадку мало місце фактичне правомірне володіння НВП "Рейтинг" приміщенням за адресою: м. Львів, вул. Д.Галицького, 14, площею 37 м2 з дати складення позивачем та ВАТ "Львівторгчормет" акту приймання-передачі основних засобів за додатком до договору від 18.08.1996 р.

Щодо доводів прокурора про те, що вказані вище послуги надавались не за адресою м. Львів, вул. Д.Галицького, 14, то апеляційний господарський суд зазначив, що ТОВ "Гал-світ" (сертифікат №10038/10 суб'єкта оціночної діяльності від 15.10.2010 р.) визначено ринкову вартість майна (нежитлові приміщення №11-1-11-5 площею 37 м2 за адресою: м. Львів, вул. Д.Галицького, 14) у сумі 160 300,00 грн., про що зазначено у звіті про оцінку майна від 25.05.2012 р. Крім того, у згаданому звіті зазначено, що доступ до квартир будівлі об'єкта оцінки здійснюється з під'їзду (з пл. Д.Галицького), доступ до оцінюваних приміщень здійснюється з вул. Л. України, через браму-прохід будинку №27, внутрішнє подвір'я та коридор загального користування (а.с.11, т.2), що на думку суду свідчить про надання послуг саме до спірного приміщення за адресою м.Львів, вул. Д. Галицького.

Проте, погодитися з такими висновками суду неможливо, суд дійшов до них передчасно, без належного з'ясування усіх істотних обставин справи.

Зокрема, як правильно зазначено в касаційній скарзі, доступ до оцінюваних приміщень з вул. Л.України через браму -прохід будинку № 27 не свідчить безумовно про те, що приміщення за адресою вул. Д.Галицького, 14 і приміщення за адресою вул. Л.Українки, 27, є одним і тим же.

Більше, того, визнаючи право власності за позивачем на нежитлове приміщення за адресою: м.Львів, вул. Д.Галицького, 14, що позначене на поверховому плані індексами ІІ-І, ІІ-2, ІІ-3, ІІ-4, ІІ-5, загальною площею 37 м2, суди не звернули уваги на те, що звіт про оцінку майна стосується приміщення за адресою пл. Д.Галицького, 14, тобто судом визнано за позивачем право власності на об'єкт, належним чином не ідентифікований, адже в матеріалах справи зібрані документи, що стосуються трьох різних об'єктів: по вул. Д.Галицького, 14, по вул. Л.Українки, 27 та на пл. Д.Галицького, 14, але без належного обгрунтування суд прийшов до висновку про наявність у позивача права власності в порядку набувальної давності саме на об'єкт, розташований по вул. Д.Галицького, 14 у м.Львів.

За таких обставин постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними і обгрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд, під час якого суду слід врахувати наведене, належним чином ідентифікувати об'єкт нерухомості, на який просить визнати право власності позивач, та, відповідно, навести належні та допустимі докази, які свідчать про його тривале, добросовісне, відкрите та безперервне володіння саме цим майном як своїм власним.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119- 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу заступника прокурора Львівської області задовольнити частково. Рішення Господарського суду Львівської області від 27 березня 2013 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28 травня 2014 року у справі за № 914/669/13-г скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Головуючий, суддя М. ОстапенкоСуддя П. ГончарукСуддя Л. Стратієнко