Справа № 0910/1-92/2011
Провадження № 1/347/1/13
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.07.2014 м. Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області, в складі :
Головуючого - судді: Бельмега М.В.
Суддів: Цалин Б.М., Гордій В.І.
секретаря: Лаюк Г.Д.
з участю прокурора: Беньковського В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Косів клопотання в.о. начальника Личаківської виправної колонії (№30) Управління Державної пенітенціарної служби у Львівській області щодо уточнення вироку суду від 06.12.2013 року відносно засудженого за ч.1 ст.121 КК України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, директора фірми "Талант ІТК", уроженця та жителя АДРЕСА_1, -
В С Т А Н О В И В :
Вироком Косівського районного суду від 06.12.2013 року ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 121 КК України та призначено покарання у вигляді 5 ( п'яти) років позбавлення волі. Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишено без змін - тримання під вартою, а початок строку відбування покарання вирішено рахувати із 01.02.2011 року, із часу його фактичного затримання, зарахувавши в термін відбуття покарання термін попереднього ув'язнення.
Вказаний вирок залишено без змін ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області від 28.04.2014 року .
На розгляд суду 03.07.2014 року поступило клопотання в.о. начальника Личаківської виправної колонії (№30) Управління Державної пенітенціарної служби у Львівській області щодо уточнення вироку суду від 06.12.2013 року відносно засудженого за ч.1 ст.121 КК України ОСОБА_1 в частині виправлення відомостей про попередню судимість засудженого.
Прокурор, що приймає участь в розгляді справи Беньковський В.А. не заперечив в задоволенні клопотання та внесення уточнення відомостей щодо попередньої судимості засудженого ОСОБА_1
Суд вислухавши думку прокурора, перевіривши матеріали кримінальної справи вважає клопотання підставним і таким, що підлягає задоволенню.
Як вбачається із вступної частини вироку суду від 06.12.2013 року, судом зазначено, що ОСОБА_1 раніше судимий вироком судової колегії в кримінальних справах Івано-Франківського обласного суду від 10.12.1991 року за ст. 93 п "а", ч.3 ст.142 КК України із застосуванням ст. 42 КК України в ред. 1960 року до 13 років позбавлення волі з конфіскацією половини належного йому майна. Згідно довідки про судимість ОСОБА_1 звільнений 24.07.2002 року умовно-достроково на не відбутий термін - 14 днів. Злочин скоїв 01.11.2010 року, тобто по закінченні 8-ми річного терміну визначеного для погашення судимості.
Посилання у вироку суду від 06.12.2013 року, судом на вищевказану судимість мало місце виключно за для правильності визначення кваліфікації дій підсудного в злочині, що останньому ставився в вину органом досудового розслідування, а саме за ч.2 ст.15, п.п. 6, 13 ч.2 ст.115 КК України, оскільки диспозиція п.13, ч.2 ст.115 КК України передбачає кваліфікуючу ознаку умисного вбивства - вчинення особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.
Разом із тим як вбачається із п.7 Постанови ПВС від 26.12.2003 року № 16 «Про практику застосування судами України законодавства про погашення і зняття судимості», відповідно до ст. 5 КК 2001 р. на осіб, які були засуджені за КК 1960 р., до позбавлення волі на строк більше десяти років і щодо яких відповідно до п. 8 ст. 55 цього Кодексу питання про погашення судимості вирішувалося судом, поширюється положення п. 9 ст. 89 КК України 2001 р. про те, що особи, засуджені за особливо тяжкий злочин, визнаються такими, які не мають судимості, якщо вони протягом восьми років з дня відбуття покарання (основного і додаткового) не вчинять нового злочину.
В силу вимог п.14 Постанови ПВС № 5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» дані про зняту чи погашену судимість не повинні заноситись до вступної частини вироку.
Відповідно до ст.ст 409, 411 КПК України в ред. 1960 року, питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, якщо суд не вирішив цих питань, вирішується судом, який постановив вирок. Питання, зв'язані з виконанням вироку суду, вирішуються судом у судовому засіданні з участю прокурора.
Згідно з п. 4 Постанови ПВС № 11 від 21.12.1990 року ''Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків'' у порядку, передбаченому ст. 411 КПК України суди вправі вирішувати питання про усунення неточностей, допущених у вироку при написанні прізвища, імені, по батькові чи інших біографічних даних засудженого, а також описок та арифметичних помилок, коли вони очевидні і виправлення їх не стосується суті вироку і не тягне погіршення становища засудженого.
Враховуючи викладене, суд для уникнення будь-якого роду сумнівів і протиріч, які можуть виникнути при виконанні вироку суду вважає необхідним внести уточнення у вступну та мотивуючу частину вироку.
Керуючись ст.409 КПК України в ред. 1960 року, ст.5 КПК України, ст.11 Перехідних положень КПК України в ред. 2012 року, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Уточнити вступну частину вироку Косівського районного суду Івано-Франківської області від 06.12.2013 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 121 КК України та вважати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 раніше не судимим в силу вимог ст.89 КК України.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Івано-Франківської області через Косівський районний суд протягом семи діб.
Головуючий -суддя Бельмега М.В.
Судді Цалин Б.М,
Гордій В.І.
The court decision No. 39669238, Kosiv District Court of Ivano-Frankivsk Oblast was adopted on 09.07.2014. The procedural form is Criminal, and the decision form is . On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary data quickly.
This decision relates to case No. 0910/1-92/2011. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: