пр. № 2-п/759/87/14
ун. № 759/6924/14-ц
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2014 року Святошинський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Морозова М.О.
при секретарі Прохоренко К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, Відділ паспортної, реєстраційної та міграційної роботи Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві про позбавлення права користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку місця проживання,
в с т а н о в и в:
Заочним рішенням Святошинського райсуду м. Києва від 2.04.2014 р. було відмовлено в задоволенні позову представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, Відділ паспортної, реєстраційної та міграційної роботи Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві про позбавлення права користування ОСОБА_4, ОСОБА_5 жилим приміщенням: квартирою АДРЕСА_1 та зняття їх з реєстраційного обліку місця проживання по цій квартирі.
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що про час, місце розгляду справи 2.04.2014 р. він не був повідомлений з огляду перебування у тривалому відрядженні, у зв'язку з чим судом не було повно з'ясовано усіх фактичних обставин справи, не досліджено і не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, внаслідок чого ухвалено рішення, яке порушує норми процесуального та матеріального права.
В судовому засіданні відповідач по справі підтримав свою заяву.
Представник позивача не заперечує проти задоволення заяви, пояснивши, що заочне рішення суду підлягає перегляду з підстав, зазначених у заяві ОСОБА_1
Інші учасники судового розгляду повторно в судове засідання не з'явились, про час, місце слухання справи повідомлялись належним чином, тому суд, враховуючи думку представника позивача по справі, відповідача, матеріали та обставини справи, вважає за можливе розглянути заяву у відсутність вказаних осіб.
Заслухавши пояснення відповідача, представника позивача по справі, вивчивши заяву, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.
У відповідності до п.2 ч.3 ст.231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення: залишити заяву без задоволення, скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.
Згідно ч.1 ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в судове засідання 2.04.2014 р. не з'явився, судові повістки з зазначенням часу, місця слухання справи направлялись йому належним чином по зареєстрованому місцю проживання, підтвердженому даними адресного бюро, вони повернулися назад до суду з позначками поштового відділення: „ за закінченням встановленого терміну зберігання», внаслідок чого розгляд справи був проведений у відсутність відповідача з постановленням заочного рішення згідно ст.ст. 74, 169, 224 ЦПК України, оскільки це була вже повторна неявка відповідача в судове засідання.
Тому, посилання відповідача ОСОБА_1 на те, що він не повідомлявся про судове засідання 2.04.2014 р., не заслуговують на увагу, бо судова повістка з викликом в судове засідання вказаному відповідачу на вказану дату направлялась, про що є підтвердженням поштовий конверт (а.с.30).
Відповідач ОСОБА_1 не представив суду підтвердження того, що 2.04.2014 р. він перебував у тривалому відрядженні, що є його правом.
Відповідач ОСОБА_1 вказує, що не досліджені всі докази по справі у підтвердження позовних вимог, але ним не вказано такі докази та не представлено їх суду, що мали б істотне значення для розгляду справи, а відповідач лише констатував свою заяву про незгоду з рішенням суду, чого не позбавлений був зробити і в ході розгляду справи по суті станом на 2.04.2014 р.
Отже, у суду були законні підстави при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими подавачем позову, що повністю відповідає положенням ч.1 ст. 224 ЦПК України.
Крім того, посилається відповідач у заяві й на обставини справи, але вони були предметом їх з'ясування в ході розгляду справи, і їм надана відповідна оцінка.
Суд відмічає, що заочне рішення суду не зачіпає законні права та інтереси ОСОБА_1, бо позовні вимоги стосувалися ОСОБА_4, ОСОБА_5, відносно яких заявлено позов про позбавлення права користування жилим приміщенням: квартирою АДРЕСА_1 та зняття їх з реєстраційного обліку місця проживання по цій квартирі. В рішенні суду цим обставинам-до кого пред'явлено позов і кого він конкретно стосується, дана належна оцінка.
Судом при розгляді справи по суті враховані всі обставини справи та рішення винесене з врахуванням норм законодавства, що регулює спірні правовідносини.
На підставі викладеного, керуючись ст. 231 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, Відділ паспортної, реєстраційної та міграційної роботи Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві про позбавлення права користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку місця проживання залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.
Суддя
The court decision No. 39496530, Sviatoshynskyi District Court of Kyiv City was adopted on 27.06.2014. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data easily.
This decision relates to case No. 759/6924/14-ц. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: