Court ruling № 39350379, 12.06.2014, Lviv Administrative Court of Appeal

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 р. Справа № 876/8076/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.04.2013р. по справі за позовом Державної податкової інспекції в Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

22.02.2013 року року позивач - Державна податкова інспекція в Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби звернулась до суду із адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті податку з доходів фізичних осіб в сумі 7944,40 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1, як спадкоємець за заповітом до майна ОСОБА_2 (ступінь споріднення не встановлено) отримав у Новояворівській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом 22.06.2010 року за реєстровим № 1417 на житловий будинок, оцінкою спадкового майна 158888,00 гривень згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 25938318 від 22.04.2010 року виданого Обласним комунальним підприємством обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», однак після отримання доходу у виді спадщини ОСОБА_1 декларацію до ДПІ у Яворівському районі в передбачені законом терміни не подав, податок з доходу не сплатив.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.04.2013 р. позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 (Львівська область, Яворівський район, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до місцевого бюджету (одержувач: місцевий бюджет с. Старичі с/р., ЄДРПОУ отримувача 38011710; банк: ГУ ДКСУ у Львівській області, МФО 825014, р/р 33210801700733, код платежу 11010500; вид платежу: податок з доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування) податок з доходів фізичних осіб в сумі 7944 (сім тисяч дев'ятсот сорок чотири) грн. 40 коп.

Задовольняючі позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач отримав спадкове майно на суму 158888,00 грн. Після отримання доходу у виді спадщини відповідач декларацію до ДПІ у Яворівському районі в передбачені законом терміни не подав. Позивачем для з'ясування причин неподання декларації направлено відповідачеві повідомлення від 02.10.2012 року № 2245/10/17-040, однак відповідач до податкового органу не з'явився.

Суд встановив, що відповідно до проведеного ДПІ у Яворівському районі розрахунку суми податку з доходів фізичних осіб, з врахуванням визначеної п.п. 13.2.2. ст. 13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (у редакції чинній на час прийняття відповідачем спадщини) ставки податку у розмірі 5 відсотків, сума податку яка підлягала декларуванню та сплаті відповідачем внаслідок прийняття спадщини становить 7944,40 грн.

Оскільки відповідачем не було сплачено податку з доходів фізичних осіб, передбаченого нормами ПК України, то суд прийшов до висновку, що його необхідно стягнути з відповідача до місцевого бюджету.

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач. Вважає, що постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зокрема зазначає, що фактично прийняв спадщину, тобто житловий будинок, у 1999 році, одразу після смерті власника будинку ОСОБА_2. Стару літню кухню ним переобладнано в сарай та побудовано нову літню кухню. Оскільки зробив це після фактичного прийняття спадщини, вважає, що нова літня кухня не може входити до складу спадкового майна.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи наступні обставини.

Так, ДПІ у Яворівському районі Львівської області, на запит № 3637/10 від 02.11.2011 року отримано від Новояворівської державної нотаріальної контори відомості про те, що ОСОБА_1, як спадкоємець за заповітом до майна ОСОБА_2 (ступінь споріднення не встановлено) отримав у Новояворівській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом 22.06.2010 року за реєстровим № 1417 на житловий будинок, оцінкою спадкового майна 158888,00 гривень згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 25938318 від 22.04.10 року виданого Обласним комунальним підприємством обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» (а.с.6).

Загальна сума спадкового майна становить 158888,00 грн. Спадкове майно відповідач прийняв у повному обсязі. Після отримання доходу у виді спадщини відповідач декларацію до ДПІ у Яворівському районі в передбачені законом терміни не подав.

Позивачем для з'ясування причин неподання декларації направлено відповідачеві повідомлення від 02.10.2012 року № 2245/10/17-040, однак відповідач до податкового органу не з'явився (а.с.8).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з п. 1.1.ст. 1 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Органом стягнення відповідно до п. 14.1.137 ст. 14 ПК України є державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Органи державної податкової служби мають право відповідно до п. 20.1.28 ст. 28 ПК України застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Органами стягнення відповідно до п. 41.4 ст. 41 ПК України є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

В контексті наведеного колегією суддів встановлено, що відповідно до проведеного ДПІ у Яворівському районі розрахунку суми податку з доходів фізичних осіб, з врахуванням визначеної п.п. 13.2.2. ст. 13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (у редакції чинній на час прийняття відповідачем спадщини) ставки податку у розмірі 5 відсотків, сума податку яка підлягала декларуванню та сплаті відповідачем внаслідок прийняття спадщини становить 7944,40 грн. (а.с.11).

У частині 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» (у редакції чинній на час прийняття спадщини) встановлено, що податок на доходи фізичних осіб належить до загальнодержавних та справляється на всій території України, а відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 цього ж Закону платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Згідно з п.п. 4.1.4. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітній) період, що дорівнює календарному року для платника податку на доходи до 1 квітня року наступного за звітним.

В силу п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В контексті наведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно не взято до уваги покликання відповідача на те, що обсяг спадщини прийнятої ним у 2010 році є більшим ніж спадщини фактично прийнятої ним у 1999 році, оскільки податковий орган здійснював розрахунок податку з доходів фізичних осіб на підставі оцінки спадкового майна, яке отримав відповідач на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с.6-зв.бік), а відтак діяв у межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки відповідачем не надано доказів сплати податкового боргу у повній мірі, то позовні вимоги є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке не підлягає до скасування.

Керуючись ч.3 ст.160 КАС України , ст.ст. 195, 196, 198, ст.200, ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.04.2013р. по справі № 813/1390/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О. Большакова

В.Я. Макарик

Ухвала складена в повному обсязі 16.06.2014 року.