Court ruling № 39313807, 18.06.2014, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 червня 2014 року Справа № 913/2271/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської областіна ухвалу від 11.03.2014 господарського суду Луганської області та постановувід 16.04.2014 Донецького апеляційного господарського суду у справі№ 913/2271/13 господарського суду Луганської області про банкрутстводержавного відкритого акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика" Маяк", м. Свердловськ Луганської областіліквідаторСвірідов К.В., м. Свердловськ Луганської області

ВСТАНОВИВ:

Подана 08.05.2014 Управлінням Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області (далі - заявник) касаційна скарга від 08.05.2014 №3698/09-20 не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів встановила, що вона подана на ухвалу господарського суду Луганської області від 11.03.2014 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.04.2014 у справі № 913/2271/13 з пропуском встановленого процесуального строку для її подання, про що свідчить відбиток штампу на поштовому конверті, у якому скарга надіслана до Донецького апеляційного господарського суду (08.05.2014).

Касаційна скарга містить клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку, яке мотивоване тим, що заявником було отримано копію оскаржуваної постанови лише 29.04.2014.

Згідно ст. 53 ГПК України Вищий господарський суд України може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску цього строку. При цьому, виходячи зі змісту згаданої статті, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Враховуючи, що ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, оцінивши доводи та обставини, що наведені на обґрунтування клопотання про відновлення строку, колегія суддів прийшла до висновку щодо неповажності причин його пропуску, виходячи із наступного.

Як вбачається, копія оскаржуваної постанови була надіслана учасникам провадження у справі, в тому числі і заявнику, 23.04.2014, про що свідчить відмітка канцелярії суду на зворотному боці постанови.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У якості доказу отримання копії постанови саме 29.04.2014 заявник посилається лише на відбиток штампу його власної вхідної кореспонденції на примірнику постанови, без надання відповідного поштового конверта, у якому процесуальний документ надійшов заявнику.

У той же час відповідно до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 N 958, нормативні строки пересилання письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку у межах області та між обласними центрами України становлять: день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа до поштової скриньки + три дні.

Враховуючи встановлений норматив, заявник повинен був отримати лист, надісланий судом 23.04.2014, не пізніше 28.04.2014. Більше того, навіть отримання заявником копії постанови 29.04.2014 є своєчасним, тобто у межах встановленого процесуального строку.

Жодних інших обставин, які б об'єктивно свідчили про неможливість своєчасного звернення з касаційною скаргою, за умови отримання копії процесуального документа в межах процесуального строку заявником не зазначено.

Таким чином, колегія суддів, не визнавши наведенні в клопотанні причини пропуску встановленого законом процесуального строку для звернення з касаційною скаргою поважними, відмовляє в задоволенні заявленого клопотання про відновлення цього строку.

У зв'язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню на підставі п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Крім того, до касаційної скарги взагалі не надано доказів направлення її копій сторонам у справі, що також є самостійною підставою для повернення касаційної скарги відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 53, 86, 110, 111, 1111, п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Управлінню Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду Луганської області від 11.03.2014 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.04.2014 у справі № 913/2271/13.

2. Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області повернути її заявнику.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич