Справа № 419/492/14-ц
Провадження № 2-п/419/3/2014
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
18 червня 2014 р. смт. Новоайдар
Суддя Новоайдарського районного суду Луганської області Добривечір Л.Д., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі № 419/492/14-ц,-
ВСТАНОВИВ:
17 червня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк», посилаючись на те, що вона не мала можливості прибути у судове засідання через те, що автомобіль, у якому вона їхала не пропустили через блок-пост у м.Щастя.
Вказана заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.229 ЦПК України, а саме: до заяви про перегляд заочного рішення не додано іі копії за кількістю осіб, які беруть участь у справі, та копії усіх доданих до неї документів, не сплачено судовий збір.
Вказані недоліки унеможливлюють розглянути цивільну справу по суті.
До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються правила ст. 121 ЦПК України, тобто заява підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст. ст. 121, 229 ЦПК України, суддя,-
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення - залишити без руху.
Повідомити заявника про необхідність виправлення вказаних недоліків заяви і роз`яснити, що у противному випадку заява буде вважатися неподаною і повернена їй.
Строк для усунення недоліків не може перевищувати п`яти днів з дня отримання заявником ухвали про залишення заяви без руху.
Суддя Л.Д.Добривечір
The court decision No. 39302050, Novoaidar District Court of Luhansk Oblast was adopted on 18.06.2014. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find key information quickly.
This decision relates to case No. 419/492/14-ц. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: