ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
10 червня 2014 року Справа № 904/8951/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого, Н. Волковицької, Л. Рогач розглянувши матеріали касаційної скаргиВиконавчого комітету Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради на постановувід 10.04.2014 року Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№ 904/8951/13 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомВиконавчого комітету Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення 22522,69 грн.
ВСТАНОВИВ:
Подана Виконавчим комітетом Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради касаційна скарга № 6-17/218 від 28.04.2014 року на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 року не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно частини 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 р." № 719-VII від 16.01.2014 року мінімальна заробітна плата на 2014 рік з 01.01.2014 року встановлена в розмірі 1 218,00 грн.
Згідно підпункту "1" пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюються у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Підпунктом "5" пункту 2 частини 2 статті 4 вказаного Закону передбачено, що судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Таким чином, за подання касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 року у даній справі скаржник повинен був сплатити 913,50 грн.
Однак, у поданих до Вищого господарського суду України матеріалах касаційної скарги Виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради відсутні будь-які докази сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі.
Отже, скаржником не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, що є безумовною підставою для її повернення згідно з пунктом 4 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради на постанову від 10.04.2014 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 904/8951/13 господарського суду Дніпропетровської області повернути скаржнику.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н. Волковицька
Л. Рогач
The court decision No. 39161799, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine) was adopted on 10.06.2014. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key information easily.
This decision relates to case No. 904/8951/13. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: