Court ruling № 39057406, 03.06.2014, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03 червня 2014 року Справа № 920/1312/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Ромни Сумської областіна рішеннявід 10.10.2013 господарського суду Сумської областіта постановувід 11.02.2014 Харківського апеляційного господарського суду у справі№ 920/1312/13 господарського суду Сумської областіза позовом відкритого акціонерного товариства "Роменський завод автоматичних телефонних станцій", м. Ромни Сумської областідофізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Ромни Сумської областіпро визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння ВСТАНОВИВ:

Подана 11.03.2014 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (далі - скаржник) касаційна скарга не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Вимоги касаційної скарги полягають у скасуванні в повному обсязі рішення господарського суду Сумської області від 10.10.2013 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 11.02.2014 у справі № 920/1312/13.

Як вбачається, предметом судового розгляду в даній справі були дві позовні вимоги майнового характеру, а саме: визнання права власності та витребування майна. Отже, при зверненні з касаційною скаргою розмір ставки судового збору повинен обчислюватись відповідно з двох вимог майнового характеру.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) визначено розмір ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, а саме, 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

У свою чергу ставка судового збору за подання касаційної скарги становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

При цьому згідно з ч. 1 ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2014 становив 1 218 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, вартість майна, яке є предметом позовних вимог, становить 1 271 931 грн. (договір купівлі-продажу від 11.06.2008). Отже, саме з цієї вартості майна необхідно виходити при обчисленні розміру ставки судового збору за подання касаційної скарги.

Однак у додатках до касаційної скарги міститься квитанція № 681.15.1 від 11.03.2014 про сплату судового збору за подання касаційної скарги в сумі 4 845 грн. 09 коп., тобто у меншому розмірі, ніж визначено чинним законодавством.

Отже, заявником порушено встановлений порядок справляння судового збору.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Також згідно зі ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 105 ГПК України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів встановила, що вона подана з пропуском встановленого процесуального строку для її подання, про що свідчить штамп на поштовому конверті, у якому скарга направлена до Харківського апеляційного господарського суду - 11.03.2014.

Однак до скарги не додане клопотання про відновлення цього строку, заявлене в порядку ст. 53 ГПК України, що є безумовною підставою для її повернення відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Разом з тим, після усунення зазначених недоліків скаржник не позбавлений права повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку з клопотанням про відновлення пропущеного строку касаційного оскарження, заявленого згідно зі ст. 53 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 53, 86, 105, 110, п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Сумської області від 10.10.2013 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.02.2014 у справі № 920/1312/13 повернути її заявнику.

2. Повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) з Державного бюджету України 4 845 (чотири тисячі вісімсот сорок п'ять) грн. 09 коп. судового збору за подання касаційної скарги, сплаченого квитанцією від 11.03.2014 № 681.15.1

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич