Decision № 39004671, 28.05.2014, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.05.14р. Справа № 904/2011/14За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Дніпровська хвиля", м. Запоріжжя

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у сумі 27 757,29 грн.

Суддя Крижний О.М.

Представники:

від позивача: Меньшутіна А.Ю., довіреність від 14.01.2014 року, юрист

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Дніпровська хвиля" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом у якому просить стягнути на свою користь з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 основний борг у сумі 23 224,00 грн., пеню у сумі 1 590,89 грн. та штраф у сумі 2 942,40 грн., загалом на суму 27 757,29 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 9 від 26.02.2013 року щодо оплати поставленого позивачем відповідачу товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість та відповідно нараховані штрафні санкції та інфляційні втрати на загальну суму 27 757,29 грн.

Відповідач не скористався наданим йому правом на участь представника у судовому засіданні, про день, час, та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд зазначає, що розгляд справи може бути відкладений виключно у зв'язку із неможливістю розглянути справу у даному судовому засіданні, а не з формальних підстав - у зв'язку з неявкою відповідача. До того ж, суд вже відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень. Таким чином, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Відзиву на позов відповідач до суду не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України).

Розгляд справи був відкладений з 16.04.2014 року на 28.05.2014 року.

Ухвалою господарського суду від 16.04.2014 року строк розгляду спору продовжений на 15 днів.

У судовому засіданні 28.05.2014 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

26.02.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод "Дніпровська хвиля" (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) був укладений договір поставки № 9 (далі - Договір) за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язується виготовити та поставити волокнисто - цементні вироби, а покупець - прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору.

Даний Договір набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2013 року (п. 14.1. Договору).

Найменування, номенклатура, асортимент товару визначаються у прайсі (Додаток №1) який є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.2. Договору).

Позивачем до суду надана копія прайс-листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Дніпровська хвиля" від 15.05.2013 року.

Загальна сума Договору складає (орієнтовно) 500 000,00 (п'ятьсот тисяч) гривень, в тому числі ПДВ. Загальна сума цього Договору складає загальну ціну поставленого товару, зазначену у прайсі (Додаток № 1) та накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору (п. 2.1. Договору).

Плата за товар здійснюється протягом 14 банківських днів з дати поставки товару покупцю у безготівковій формі - шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника або готівкою - шляхом внесення у касу підприємства (п. 3.2. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору Розрахунки здійснюються в національній валюті України - гривнях.

Згідно п. 3.3. Договору оплата здійснюється на підставі рахунку чи платіжного повідомлення постачальника.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 29 424,00 грн.

В підтвердження наведеного факту позивач надав до суду копію видаткової накладної № 1063 від 18.09.2013 року на суму 21 120,00 грн. та копію видаткової накладної № 1065 від 18.09.2013 року на суму 8 304,00 грн., а також копії рахунків №№ 1000, 1002, суми та дати яких відповідають сумам та датам видаткових накладних.

Також позивач надав до суду копію довіреності № 464 від 18.09.2013 року за якою товар був отриманий відповідачем від позивача.

Дана довіреність підписана уповноваженою особою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та відповідно скріплена печаткою підприємця.

Позивач зазначає, що відповідач частково оплатив поставлений позивачем товар у сумі 1 700,00 грн., внаслідок чого заборгованість відповідача станом на 01.01.2013 року становила 27 724,00 грн.

Наведене підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2013 року по 01.01.2014 року, копію якого позивач надав до суду. Кінцеве сальдо згідно зазначеного акту звірки взаємних розрахунків становить 27724,00 грн., даний акт підписаний уповноваженою особою позивача та безпосередньо відповідачем, відповідно скріплений печатками товариства та підприємця.

В подальшому відповідач частково здійснював оплату заборгованості за поставлений позивачем товар на загальну суму 4 500, 00 грн., внаслідок чого станом на 21.03.2014 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 23 224, 00 грн.

На підтвердження часткової оплати відповідача позивач надав до суду копії банківських виписок: від 27.12.2013 року, від 08.01.2014 року та від 13.02.2014 року.

Також позивач звертався до відповідача з претензією № Вихідний № 25 від 17.02.2014 року з вимогою повної оплати заборгованості за поставлений товар, однак станом на дату подання позову до суду (21.03.2014 року) товар у повному обсязі не оплачений

Позивач посилається на часткову оплату відповідачем поставленого товару за договором поставки № 9 від 26.02.2013 року, внаслідок чого неоплаченою є сума у розмірі 23224,00 грн., що і є причиною спору.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно п. 3.2. Договору плата за товар здійснюється протягом 14 банківських днів з дати поставки товару покупцю у безготівковій формі - шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника або готівкою - шляхом внесення у касу підприємства.

Поставка товару здійснена позивачем відповідно до видаткових накладних №№ 1063 та 1065 від 18.09.2013 року, відповідно строк оплати товару є таким, що настав.

Доказів повної оплати вартості поставленого товару відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за поставлений товар у сумі 23 224,00 грн. шляхом надання належних доказів не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за поставлений товар у сумі 23224,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Умовами п. 11.2 Договору передбачено, що у випадку порушення строків, вказаних у п. 3.2. Договору покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення. У разі якщо прострочення буде перевищувати 10 днів покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 10% від суми боргу.

Позивач нарахував та заявив до стягнення пеню за загальний період прострочення оплати з 09.10.2013року по 21.03.2014 року у сумі 1 590,89 грн.

Позивач надав до суду розрахунок пені, за яким здійснював нарахування, враховуючи часткові оплати відповідача, наступним чином: за період з 09.10.2013 по 27.12.2013 року на суму 29 424, 00 грн. у сумі 838,38 грн., за період з 28.12.2013 року по 08.01.2014 року на суму 27 724,00 грн. у сумі 118,49 грн., за період з 09.01.2014 року по 13.02.2014 року на суму 26 224,00 грн. у сумі 336,24 грн., за період з 14.02.2014 року по 21.03.2014 року на суму 23 224,00 грн. у сумі 297,78 грн.

Судом перевірений розрахунок пені та встановлена його правильність, відповідно є правомірними та підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача пені за період прострочення оплати з 09.10.2013року по 21.03.2014 року у сумі 1 590,89 грн.

Відповідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності (постанова Верховного Суду України від 27.04.2012 та постанова Вищого господарського суду України від 16.06.2012 у справі №06/5026/1052/2011).

Як зазначалося вище, відповідно до п. 11.2. Договору у разі якщо прострочення буде перевищувати 10 днів покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 10% від суми боргу.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача штраф за період прострочення з 09.10.2013 року по 19.10.2013року у сумі 2 942,40 грн.

Дослідивши здійснений позивачем розрахунок штрафу, судом встановлена його правильність, відповідно є правомірними та підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу за період прострочення оплати з 09.10.2013року по 19.10.2013 року у сумі 2 942,40 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті. Невиконанням обов'язку щодо оплати отриманого товару відповідач порушує права позивача, безпідставно не передаючи грошові кошти (вартість товару) у власність позивача.

Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у сумі 1 827,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись частиною 1 статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 193, 199 Господарського кодексу України, статтями 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (50085, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Дніпровська хвиля" (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 36, ідентифікаційний код 37020331) заборгованість у розмірі 23 224,00 грн., пеню у розмірі 1 590,89 грн., штраф у розмірі 2942,40 грн. та судовий збір у розмірі 1 827,00 грн., про що видати наказ.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 30.05.2014 року.

Суддя О.М. Крижний