Decision № 38863675, 14.05.2014, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6049/14 14.05.14

За позовом Маріупольського міжрайонного відділу Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області

до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" м. Києва

про зобов'язання перерахувати кошти, ціна позову 41798,48 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Христич О.В.,

від відповідача Деденко Д.І.

СУТЬ СПОРУ :

у квітні 2014 року Маріупольський міжрайонний відділ Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області звернувся в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що всупереч умов укладеного між ним і відповідачем договору про відкриття банківських рахунків та здійснення розрахунково-касового обслуговування № 27013/12 від 11 червня 2012 р. відповідач не виконав його доручення щодо перерахування з його рахунку 41798,48 грн.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, зобов'язати відповідача перерахувати грошові кошти з його поточного рахунку на рахунки його одержувачів на підставі платіжних доручень №№ 810/625726, 810/643423, 372, 373, 374, 375, 376 від 20 лютого 2014 р., 810/728606, 378, 380, 381, 382, 383 від 21 лютого 2014 р., 810/815281 від 24 лютого 2014 р., 395 від 26 лютого 2014 р., 810/160338 від 3 березня 2014 р., а також стягнути з відповідача на його користь понесені по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на неможливість виконання умов договору, оскільки в його банку запроваджено тимчасову адміністрацію.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у позові слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що 11 червня 2012 р. між сторонами по справі укладено договір про відкриття банківських рахунків та здійснення розрахунково-касового обслуговування № 27013/12, згідно з умовами якого відповідач відкрив позивачу поточний рахунок для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та законодавства України, зобов'язався приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, здійснювати розрахункові та касові операції, а позивач - оплачувати надані послуги на умовах договору.

Відповідно до умов п. 3.1.3 договору відповідач зобов'язався своєчасно здійснювати розрахункові та касові операції відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України та внутрішніх документів банку.

Строк дії договору відповідно до розділу 9 договору встановлений з дня його підписання сторонами на невизначений строк і діє до припинення договору за домовленістю сторін, чи з підстав передбачених у договорі або чинному законодавстві.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, наявною у матеріалах справи копією указаного договору.

Також встановлено, що позивач належним чином оформив та надав на виконання відповідачу платіжні доручення №№ 810/625726, 810/643423, 372, 373, 374, 375, 376 від 20 лютого 2014 р., 810/728606, 378, 380, 381, 382, 383 від 21 лютого 2014 р., 810/815281 від 24 лютого 2014 р., 395 від 26 лютого 2014 р., 810/160338 від 3 березня 2014 р. на перерахування 41798,48 грн. на рахунки його контрагентів.

Доказів виконання зазначених платіжних доручень не надано.

Відповідно до вимог ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. Міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації" № 9 від 28 лютого 2014 р. у відповідача з 3 березня до 2 червня 2014 р. запроваджено тимчасову адміністрацію.

Згідно вимог ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Пунктом 1 ч. 6 ст. 36 цього Закону передбачено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

У розумінні п. 4 ч. 1 ст. 2 цього ж Закону вкладниками визнаються лише фізичні особи (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності).

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кредитором банку є юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк, зокрема, зобов'язується виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

За змістом пункту 1.24 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Враховуючи вищенаведені положення зобов'язання щодо переказу коштів з рахунку позивача, відкритому у відповідача, на його рахунок в іншому банку чи на рахунок контрагента позивача є майновим зобов'язанням.

Оскільки позивач є кредитором банку, на якого поширюються обмеження, встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", то не можуть бути задоволені його вимоги (у т.ч. спірні) до відповідача під час запровадження у нього тимчасової адміністрації.

За таких обставин у позові відповідно до вимог ст. 16 ЦК України слід відмовити.

При цьому, позивач не позбавлений можливості захистити свої права на грошові кошти, які знаходяться на рахунку у банку відповідача, в порядку п. 3 ч. 2 статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" шляхом звернення до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про продовження здійснення банком операції з перерахування спірних сум або в порядку розділу VII цього Закону у разі прийняття рішення про ліквідацію банку.

Оскільки у позові відмовлено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

у позові Маріупольського міжрайонного відділу Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар