Court ruling № 38726157, 12.05.2014, Khmelnytskyi Regional Court of Appeal

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа №688/5190/13-ц

Провадження №22-ц/792/806/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2014 року м.Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі : головуючої - судді Кізюн О.Ю.

суддів: Харчука В.М., Матковської Л.О.

при секретарі Вінярській А.А.

з участю: апелянта ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні справу провадженням № 22ц/792/806 /14 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шепетівського міськрайонного суду від 24 лютого 2014 року за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,

встановила:

22.08.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю „Кредитні ініціативи" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 46 535 грн. 20 коп. В обґрунтування вимог позивач вказував, що 17 грудня 2012 року між позивачем та публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" було укладено Договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ „Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" відступило ТОВ „Кредитні ініціативи" право вимоги до кредитних договорів, укладених між ПАТ „Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" та фізичними особами, в тому числі й за кредитним договором № 1770-06/02 від 29.11.2006 року, який було укладено між ПАТ „Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" та ОСОБА_1 Відповідно до умов цього кредитного договору Банк надав ОСОБА_1 кредит у сумі 159 926 грн. на умовах, передбачених кредитним договором. Оскільки ОСОБА_1 належним чином не виконував взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту та відсотків, тому станом на 30.06.2013 року за ним утворилась заборгованість за кредитом - 43137,79 грн., по відсотках - 505,94 грн., пеня за порушення боржником зобов'язань зі сплати кредиту становить 2891,47 грн. Тому позивач просив

_______________

Головуючий у першій інстанції - Головко Н.П. Справа №22ц/792/806 /14

Доповідач -Кізюн О.Ю. Категорія № 19,27

задовольнити його позовні вимоги, стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 46 535 грн. 20 коп. та витрати по сплаті судового збору 465,35 грн.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 24 лютого 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Кредитні ініціативи" 46 535 грн. 20 коп. заборгованості та 465,35 грн. судових витрат.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає, що рішення суду не відповідає нормам матеріального і процесуального права. Апелянт посилається на те, що договір відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року суперечить актам цивільного законодавства;

що пеня в сумі 2891,47 грн. нарахована безпідставно, оскільки прострочення платежів наступило з вини позивача; висновки суду щодо розміру заборгованості не підтверджено належними доказами, а ґрунтуються виключно на поясненнях позивача. Тому апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав та мотивів.

Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів визнає, що рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам закону. Суд першої інстанції повно й всебічно з'ясував обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, дав належну оцінку доказам, на які посилалися сторони, правильно застосував норми матеріального права і ухвалив законне і обгрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги спростовуються наступним.

Встановлено і ці обставини апелянтом не заперечуються, що 29.11.2006 року між ЗАТ „Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк", правонаступником якого було ПАТ „Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк", та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1770-06/02 на суму 159 926 грн. зі сплатою позичальником 16 процентів річних терміном до 28.11.2013 року. Згідно додаткової угоди від 27.11.2008 року сторони домовилися про зміну процентної ставки річних, встановивши її в розмірі 20 % з 1 грудня 2008 року. Згідно пункту 6.2 кредитного договору за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно (а.с.22- 24, 85)

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належним чином не виконував своїх зобов'язань за кредитним договором, тому станом на 17.12.2012 року за ним утворилася заборгованість перед Кредитором на загальну суму 110 527 грн. 32 коп., з яких - 74593 грн. заборгованість по тілу кредиту (38 965 грн. строкової заборгованості та 35 628 грн. простроченої заборгованості ), 35 934 грн. 32 коп. - заборгованість по відсотках, з яких 12 242 грн. 59 коп. сума прострочених відсотків.

Означена сума заборгованості ОСОБА_1 не спростована.

Згідно договору відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року, укладеного між ПАТ „Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" та ТОВ „Кредитні ініціативи", ТОВ „Кредитні ініціативи" придбало Кредитний Портфель - право вимоги за кредитами, перелік яких міститься в додатку № 1 до договору відступлення права вимоги, в тому числі і за договором № 1770-06/02 від 29.11.2006 року, укладеного з ОСОБА_1

Згідно із правилами ст.ст. 512, 514 ЦК України на підставі договору відступлення прав вимоги до ТОВ „Кредитні ініціативи" перейшли права первісного кредитора за кредитним договором № 1770-06/02 від 29.11.2006 року, а отже і право вимоги до ОСОБА_1 на суму 110 527 грн. 32 коп.

З огляду на ці обставини посилання апелянта на те, що договір відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року є нікчемним, колегія суддів визнає безпідставними, оскільки ці доводи не ґрунтуються на законі.

Згідно ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до правил ч.2 ст.518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором.

Судом першої інстанції об'єктивно встановлено і ці обставини апелянтом не заперечуються, що 20.12.2012 року ТОВ „Кредитні ініціативи" надіслало ОСОБА_1 повідомлення про відступлення прав вимоги первісним кредитором, у якому зазначено, що станом на 17 грудня 2012 року розмір заборгованості за кредитним договором становить: кредитна заборгованість - 74 593 грн., заборгованість за процентами - 35 934 грн. 32 коп.

Як видно із матеріалів справи будь-яких заперечень проти вимоги нового кредитора ОСОБА_1 не висував і перерахував ТОВ „Кредитні ініціативи" на погашення заборгованості за кредитним договором 27.03.2013 року 4 900 грн., 07.05.2013 року - 5 000 грн., 30.05.2013 року - 5 000 грн., 14.06.2013 року - 59 700 грн., а всього - 74 600 грн.

Згідно наявного у справі розрахунку заборгованості в сумі 46 535 грн. 20 коп., наданого суду позивачем, і який є належним та допустимим доказом при вирішені даного спору, убачається, що розрахунок заборгованості зроблено позивачем станом на 30.06.2013 року із урахуванням сплаченої ОСОБА_1 суми 74 600 грн. (а.с.28)

Цими обставинами спростовуються доводи апелянта про те, що розмір заборгованості не ґрунтується на доказах.

З урахуванням наведеного колегією суддів не встановлено обставин, які б давали підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду від 24 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча:підпис

Судді:підписи

Копія вірна. Суддя апеляційного суду О.Кізюн