Decision № 38524421, 29.04.2014, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.04.2014 Справа № 907/173/14

Розглянувши матеріали справи

За позовом Прокурора Рахівського району, м. Рахів

в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, м. Ужгород

До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Рахів

Про стягнення неустойки у розмірі 5369,12 грн.,

Головуючий суддя Якимчук Л.М.

За участю представників сторін:

Від позивача - Данильченко І.С., представник по дов. від 08.01.2014 №5;

Від відповідача - не з'явився;

Від прокуратури - Камінська О.В., прокурор відділу прокуратури міста Ужгорода.

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Рахівського району, м. Рахів звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, м. Ужгород до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Рахів про стягнення неустойки у розмірі 5369,12 грн. за несвоєчасне повернення об'єкта оренди у зв'язку з розірванням договору (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог №10-11-00917 від 07.04.2014 (вх.№02.5.1-14/4594/14 від 10.04.2014).

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, мотивуючи обставинами, викладеними в позовній заяві.

Зокрема зазначив, що відповідач, у зв'язку з розірванням договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №60-07/06-05 від 15.08.2007 за рішенням господарського суду Закарпатської області №5008/484/2012 від 27.07.2012, залишаючи без уваги та задоволення письмове звернення позивача про повернення майна шляхом підписання акту приймання-передачі, в установленому порядку майно не повертав до 15.11.2013, у зв'язку з чим позивачем нараховано до сплати відповідачу за період з 15.08.2013 по 15.11.2013 неустойку в розмірі 6169,49 грн.

Десятого квітня 2014 року від позивача надійшла до суду заява №10-11-00917 від 07.04.2014 (вх.№02.5.1-14/4594/14 від 10.04.2014) про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 5369,12 грн.

Вказане клопотання про зменшення позовних вимог в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу подано стороною до прийняття рішення судом першої інстанції, не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, з огляду на що було прийнято судом (ухвала суду від 17.04.2014).

Відповідач витребуваних судом доказів та письмового відзиву на позов не подав, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив. Поштова кореспонденція з ухвалою суду про порушення провадження у справі від 07.03.2014 та ухвалами суду про відкладення розгляду справи від 25.03.2014 та 17.04.2014 надіслані відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві, однак повернуті органом поштового зв'язку з зазначенням причини повернення „за зазначеною адресою не проживає".

Пунктом 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 №18 передбачено, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а у разі не надання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в ЄДРПОУ), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, суд вирішує спір в даному судовому засіданні в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 27.07.2012 у справі №5008/484/2012, залишеним в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2012, позов прокурора Рахівського району в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України в Закарпатській області, м. Ужгород до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Рахів про розірвання договору оренди, повернення орендованого майна та стягнення 8112,64 грн. задоволено частково.

Вказаним рішенням було, зокрема, розірвано договір оренди №60-07/06-05 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 15.08.2007, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Закарпатській області, м. Ужгород (орендодавець за договором, позивач по справі) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, м. Рахів (орендар за договором, відповідач по справі) та зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 звільнити шляхом передачі балансоутримувачу Карпатському біосферному заповіднику за актом приймання-передачі вбудовані приміщення площею 97,32 кв.м., що розташовані на другому поверсі двоповерхової адмінбудівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та є предметом договору оренди №60-07/06-05 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 15.08.2007.

Однак, відповідач звернувся до Регіонального відділення з заявою від 27.09.2012 з проханням не вчиняти дій, які перешкоджатимуть використанню майна з метою вирішення в добровільному порядку питання стосовно надання погодження на продовження використання орендованого майна з органом управління - Міністерством екології та природних ресурсів України. В результаті розгляду вказаної заяви така можливість відповідачу була надана з врахуванням умов Мирової угоди, укладеної між відповідачем та балансоутримувачем - Карпатським біосферним заповідником. У зв'язку з невиконанням відповідачем умов зазначеної угоди, враховуючи лист Карпатського біосферного заповідника №1189 від 21.12.2012 наказ суду щодо повернення майна було пред'явлено до виконання.

При примусовому виконанні наказу господарського суду №5008/484/2012 від 10.08.2013 майно було звільнено шляхом передачі балансоутримувачу Карпатському біосферному заповіднику за актом державного виконавця від 15.11.2013 року.

У відповідності до умов договору оренди за ст.785 ЦК України позивачем за період з 15.08.2013 по 15.11.2013 (згідно розрахунку) відповідачу була нарахована неустойка за несвоєчасне повернення об'єкта оренди.

Листом №11-06-03827 від 16 грудня 2013 року позивач звернувся до відповідача з проханням погасити заборгованість перед державним бюджетом (копію листа додано до матеріалів справи), однак останній проігнорував та залишив такий без відповіді.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання істотних умов договору у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 5369,12 грн. за несвоєчасне повернення об'єкта оренди у зв'язку з розірванням договору (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог №10-11-00917 від 07.04.2014 (вх.№02.5.1-14/4594/14 від 10.04.2014, яка подана до прийняття рішення, не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, тому прийнята судом).

Відповідно до пункту 3.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 N18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" - у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Суд дійшов висновку про задоволення позову повністю з огляду на наступне.

Згідно ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно ст. 629 ЦК України, ст. 193 ГК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до п.5 ст.188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Пунктом 1 ст.27 „Про оренду державного та комунального майна" передбачено, в тому числі, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Так само, відповідно до п.1 ст.785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з врахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Обов'язок орендаря повернути майно орендодавцеві за актом приймання-передачі в разі закінчення дії договору передбачений й пунктом 5.6 договору оренди №60-07/06-05 від 15.08.2007.

Всупереч вищенаведеному, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 орендоване майно орендодавцеві добровільно за актом приймання-передачі не повернула.

Виходячи зі змісту ст.ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

При укладанні Договору оренди №60-07/06-05 від 15.08.2007 орендна плата була визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 (зі змінами), і за базовий місяць оренди - червень 2007 - становила 1180,0 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата перераховується до Державного бюджету та Балансоутримувачу співвідношенні 50 % до 50 %.

За липень 2013 року орендна плата до Державного бюджету (50%) становила 1033,80 грн.

Таким чином, враховуючи положення ч.2 ст.785 ЦК України подвійний розмір орендної плати складає 2067,61 грн.

Отже, загальна сума неустойки за період з 29.08.2013 по 15.11.2013р, яку необхідно сплатити до державного бюджету, складає 5369,12 грн.:

- за 3 дні серпня 2013 - 200,09 грн.;

- за вересень 2013 - 2067,61 грн.;

- за жовтень 2013 - 2067,61 грн.;

- за 15 днів листопада 2013 - 1033,81 грн.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не подав суду жодних заперечень та доказів щодо суті позовних вимог.

Оскільки сума боргу у розмірі 5369,12 грн. належним чином доведена, відповідачем не спростована і на день розгляду справи не погашена, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначені пільгові категорії щодо сплати судового збору, зокрема, органи прокуратури - при здійснені представництва інтересів громадян або держави в суді.

Відповідно до п. 4.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 „Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України", приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

За таких обставин, витрати з оплати судового збору в розмірі 1827,00 грн. підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2 і.н. НОМЕР_1) в доход державного бюджету України (р/р 31113093700211 ГУДКСУ в Закарпатській області, одержувач коштів: держбюджет Рахівського району, код платежу 22080200, код ЄДРПОУ 37862638, МФО 812016, призначення платежу: *;101;;*22080200*2594903223*№60-07/06-05*15.08.07*22111310*2*) суму 5369,12 грн. (п'ять тисяч триста шістдесят дев'ять грн. 12 коп.) неустойки за фактичне користування державним майном згідно договору №60-07/06-05 від 15.08.2007.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2 і.н. НОМЕР_1) в доход Державного бюджету (отримувач коштів - Управління державної казначейської служби України у м. Ужгороді Закарпатської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38015610, банк отримувача - ГУДКСУ у Закарпатській області, код банку отримувача (МФО) - 812016, рахунок отримувача - №31211206783002, код класифікації доходів бюджету - 22030001, найменування суду - господарський суд Закарпатської області) суму 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 05.05.2014.

Суддя Л.М. Якимчук