Court ruling № 38503299, 28.04.2014, Ivano-Frankivsk Regional Court of Appeal

Справа № 344/2509/14-ц

Провадження № 22-ц/779/845/2014

Категорія 42

Головуючий у 1 інстанції Островський Л.Є.

Суддя-доповідач Ясеновенко Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Ясеновенко Л.В.,

суддів: Бойчука І.В., Проскурніцького П.І.,

секретаря Драганчук У.М.,

з участю представника ПАТ КБ «ПриватБанк»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про виселення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 25 лютого 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 25 лютого 2014 року частково задоволено заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» про забезпечення позову.

Постановлено накласти арешт на житловий будинок по АДРЕСА_1 до набрання законної сили рішення у даній справі.

В решті вимог відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на незаконність ухвали суду. При постановленні ухвали судом не було враховано положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» про те, що при вирішенні питання про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Суд також має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Апелянт вказує на те, що він перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 і будинок, на який накладено арешт, є їх спільною власністю.

Оскільки постановленою ухвалою суду порушено його право власності на житловий будинок апелянт просить ухвалу суду скасувати.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» апеляційну скаргу не визнала.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Відповідно до ст. 151 ЦПК суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось з позовом до

ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про виселення, посилаючись на те, що відповідач відмовляється у добровільному порядку звільнити житловий будинок, на який звернуто стягнення за договором іпотеки.

У заяві про забезпечення позову позивач зазначив, що ОСОБА_3 тривалий час не виконує зобов'язання за договором кредиту і відсутні підстави вважати, що останній припинить недобросовісні дії щодо виконання обов'язків перед кредитором.

Встановлено, що згідно договору кредиту від 27.03.2008 року ОСОБА_3 отримав кредит в сумі 187200 грн. зі сплатою 13,08% річних та кінцевим терміном повернення 27.03.2023 року. Станом на 13.09.2012 року заборгованість по кредиту становила 188383,95 грн.

Для забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_2 передала в іпотеку житловий будинок, загальною площею 47 кв.м., житловою площею 29,1 кв.м., та земельну ділянку, площею 0,0313 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 червня 2013 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_3, про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково.

Звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № IFU0GI0000006626 від 27.03.2008 року в розмірі 188383 грн. 95 коп. на будинок, загальною площею 47 кв.м., житловою площею 29,1 кв.м., та на земельну ділянку, площею 0,0313 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки.

Оскільки ОСОБА_3 не виконує обв'язку щодо погашення заборгованості за договором кредиту, а відчуження будинку може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про накладення арешту на житловий будинок.

Ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а ухвалу Івано-Франківського міського суду від 25 лютого 2014 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Л.В. Ясеновенко

І.В. Бойчук

П.І. Проскурніцький