КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
УХВАЛА
"25" квітня 2014 р. Справа №925/2113/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ропій Л.М.
суддів: Кондес Л.О.
Рябухи В.І.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РосьІнвестБуд"
на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.02.2014
у справі № 925/2113/13 (суддя Курченко Н.М.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Черкаське обласне підприємство автобусних станцій"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "РосьІнвестБуд"
про стягнення 40 390,67 грн.
ВСТАНОВИВ:
До апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Однак, в апеляційній скарзі заявник просить відстрочити оплату судового збору до ухвалення судом апеляційної інстанції рішення та зазначає, що у відповідача на даний час складне фінансове становище, яке виникло у зв'язку з нестабільною та майже воєнною ситуацією в Україні, що призвело до відсутності замовлень з будівництва (це є основним видом діяльності відповідача), а як результат - відсутність коштів та збільшення боргів по податках і боргових зобов'язань з контрагентами.
Згідно із ст. 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Однак, заявником не надано доказів свого майнового стану, отже відсутня можливість зробити висновок про наявність або відсутність підстав для застосування норми ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Слід зазначити, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін; клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом; особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановлених порядку і розмірі ( п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).
Таким чином, клопотання заявника в апеляційній скарзі про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судом апеляційної інстанції рішення, не підлягає задоволенню, як необґрунтоване.
Звернути увагу на те, що згідно із ч. 4 ст. 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.
Про розмір та порядок сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.02.2014 у справі №925/2113/13, зазначено в ухвалі Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2014 у справі №925/2113/13.
Керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Не приймати до розгляду та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "РосьІнвестБуд" апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.02.2014 у справі № 925/2113/13 із доданими документами.
2. Справу № 925/2113/13 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддя Л.М. Ропій
Судді Л.О. Кондес
В.І. Рябуха
The court decision No. 38435976, Kyiv Commercial Court of Appeal was adopted on 25.04.2014. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful information conveniently.
This decision relates to case No. 925/2113/13. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: