Справа № 346/1280/14-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2014 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Веселова В.М.,
секретаря - Максим'юк М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 09 березня 2012 року між позивачем та позичальником ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № IFXRR523650348 на суму 5 452,34 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 09.03.2015 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 позичальник, ОСОБА_2 помер, після його смерті спадщину прийняла відповідачка по справі ОСОБА_1. 22.12.2013 року до спадкоємця, ОСОБА_1 було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред`явив свої вимоги до відповідачки, як спадкоємиці. Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком становить 5 513,00 грн., яка складається з:
- 5 452,34 грн. - заборгованість за кредитом;
- 1,66 грн. - заборгованість за відсотками;
- 59,00 грн. - пеня.
В судове засідання від представника позивача поступило письмове клопотання,в якому він позов підтримав, просив стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» суму заборгованості за кредитним договором, сплачений судовий збір.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася без поважної причини, хоча про день, час і місце слухання справи була повідомлена належним чином.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступних висновків.
09 березня 2012 року між позивачем та позичальником ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № IFXRR523650348 на суму 5 452,34 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 09.03.2015 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 позичальник, ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1.
14.11.2013 року позивачем було направлено запит до Коломийської міської державної нотаріальної контори. Листом від 18.11.2013 року №761/01-16 Коломийська міська державна нотаріальна контора повідомила, що спадкоємцем, який отримав свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 є відповідачка ОСОБА_1.
22.12.2013 року до спадкоємця, ОСОБА_1 було направлено лист-претензію, згідно яких ПриватБанк пред`явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано.
Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком становить 5 513,00 грн., яка складається з наступного:
- 5 452,34 грн. - заборгованість за кредитом;
- 1,66 грн. - заборгованість за відсотками;
- 59,00 грн. - пеня.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору і у встановлений законом строк.
Згідно ст.1054 ЦК за кредитним договором банк або інша кредитна установа зобов"язується надати грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона передає у власність (оперативне управління) гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей такого ж роду і якості.
Статтею 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Згідно ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Відповідно до ст.1218 ЦК України До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерт
Аналізуючи зібрані докази, суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, доведені та підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.526,1046,1050,1054, 1218, 1219 ЦК України, ст.ст.169 ч.4, 197 ч.2, 213-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1, на користь ПАТ КБ «Приватбанк» м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № 29092829003111, заборгованість у розмірі 5 513,00 грн. (п`ять тисяч п`ятсот тринадцять гривень) за кредитним договором № IFXRR523650348 від 09.03.2012 року та судові витрати на рахунок № 64993919400001 код ЄДРПОУ 14360570 МФО № 305299 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у розмірі 243,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подана протягом десяти днів, з дня проголошення рішення через Коломийський міськрайонний суд.
Суддя: Веселов В. М.
The court decision No. 38200021, Kolomyia City and District Court of Ivano-Frankivsk Oblast was adopted on 14.04.2014. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful data conveniently.
This decision relates to case No. 346/1280/14-ц. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: