Decision № 380613, 26.12.2006, Commercial Court of Kyiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"26" грудня 2006 р. Справа № 171/5-06

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецтехніка», м. Львів

до

Дочірнього підприємства «Будівельна компанія «БудінвестХолдінг», м. Вишневе

про

стягнення 3076,32 грн.,

за участю представників:

позивача:

Поливко О.Г. –дов. від 14.12.2006р.

відповідача:

не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецтехніка»(далі –Позивач) до Дочірнього підприємства «Будівельна компанія «БудінвестХолдінг»(далі –Відповідач) про стягнення 3076,32 грн., з яких 3000 грн. основна заборгованість, 60 грн. інфляційні збитки, 16,32 грн. три проценти річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором поставки від 11.04.2006 року № 46-КС, щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар, по видатковим накладним № КС/РН –1326 від 18.04.2006р., № КС/РН –1332 від 19.04.2006р. на загальну суму 10736,76 грн., а саме пінопласт в кількості 29780 м3 на суму 10184,76 грн. та дюбеля для кріплення термоізоляції в кількості 2000 шт. на суму 552 грн.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 17.11.2006 року та від 14.12.2006 року, в судове засідання двічі не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

11.04.2006р. між сторонами у справі було укладено договір поставки № 46-КС, відповідно до умов якого позивач –продавець зобов’язався здійснити продаж та поставку товару, а відповідач –покупець зобов’язався прийняти товар і оплатити його вартість на умовах договору. Пунктом 1.7 договору визначено термін “товар” –плити пінополістирольні, дюбельне кріплення для теплоізоляції. Згідно п. 8.5 вищезазначеного договору Покупець має право, за узгодженням з продавцем, вирішити питання про отримання товару на умовах відстрочки платежу. Відповідно до п. 8.5.2 договору відтермінування оплати за товар, який продавець постачає покупцеві на умовах викладених в п. 8.5. договору складає 25 календарних днів.

На виконання умов договору позивач відповідно до видаткових накладних № КС/РН –1326 від 18.04.2006р. поставив відповідачу товар: пінопласт ПСБ-35*4 см., пінопласт ПСБ-35*8 см., пінопласт ПСБ-35*10 см. в кількості 29780 м3 на суму 10184,76 грн., та за № КС/РН –1332 від 19.04.2006р. дюбеля для кріплення термоізоляції 10*90 мм. «Пласт-Інвест»в кількості 2000 шт. на суму 552 грн., загальна сума поставленого товару складає 10737,76 грн., а відповідач на підставі довіреності серія ЯЛТ № 809045 від 18.04.2006 отримав вказаний товар.

Судом також досліджено, що відповідач здійснив часткову оплату за поставлений по вказаним накладним товар в сумі 7736,76 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи ксерокопіями банківських виписок позивача про операціям за 20.04.2006р., 25.05.2006р.

Таким чином, заборгованість відповідача складає 3000 грн. –різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю поставленої продукції за видатковими накладними № КС/РН –1326 від 18.04.2006р., № КС/РН –1332 від 19.04.2006р.

Позивач надіслав відповідачу лист від 07.08.2006 року № 07/08-4 з вимогою виконати своє зобов’язання по оплаті вищезазначеного товару в семиденний термін. Зазначений лист залучений до матеріалів справи. Однак відповідач вказану вимогу не виконав.

Отже, в порушення своїх договірних зобов’язань відповідач за поставлений товар не розрахувався в повному обсязі, у зв’язку з чим за останнім, на час розгляду справи, рахується заборгованість на загальну суму 3000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 3000 грн. заборгованості за поставлений товар.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних. Відповідно до розрахунку позивача інфляційні збитки складають 60 грн., три проценти річних з простроченої суми складають 16,32 грн.

Розрахунок позивача індексу інфляції та трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Беручи до уваги викладене та враховуючи, що заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, її розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3000 грн., інфляційних збитків в сумі 60 грн. та трьох процентів річних в сумі 16,32 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Будівельна компанія «БудінвестХолдінг»(08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, 8, ідентифікаційний номер 32549638) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецтехніка»(79024, м. Львів, вул. Промислова, 55а, ідентифікаційний номер 25230066) 3000 (три тисячі) грн. заборгованості, 60 (шістдесят) грн. інфляційних збитків, 16 (шістнадцять) грн. 32 коп. трьох процентів річних, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.

Дата підписання рішення 09.01.2007р.