№ 37670133, 17.03.2014, Odesa District Administrative Court

Справа № 815/1044/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2014 року м.Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Кипаренко Н.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області не з’явився. Надіслав до суду клопотання (вхід.№ФП/487/14 від 17.03.2014р.) про розгляд справи без участі представника Управління в порядку письмового провадження.

Від відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Іста-Одеса» до суду не з’явився, що про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно.

Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іста-Одеса» про стягнення заборгованості по страхових внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у загальному розмірі 434,99грн., -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іста-Одеса» заборгованість по страхових внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у загальному розмірі 434,99грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003р., відповідно до якого страхувальники зобов’язані сплачувати нараховані страхові внески не пізніше ніж через 20 днів із дня закінчення звітного періоду.

Відповідач у судове засідання 17.03.2014р. не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно, проте наявна у матеріалах справи судова кореспонденція, яка надсилалася на зазначену в реєстраційних документах адресу відповідача, повернулась до суду з відповідним поштовим повідомленням з відміткою органу зв’язку - “за зазначеною адресою не знаходиться ”, з якого вбачається, що адресат – ТОВ «Іста-Одеса» за вказаною у реєстраційних документах адресою, зокрема, 67500, Одеська область, смт.Комінтернівське, вул.Першотравнева,56, офіс 20, не знаходиться.

При цьому, як вбачається з наявних у матеріалах справи документів, а саме: Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №280227, Довідки серії АА №081402 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, місцезнаходженням ТОВ «Іста-Одеса» є, зокрема, 67500, Одеська область, смт.Комінтернівське, вул.Першотравнева,56, офіс 20.

Згідно з ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, з огляду на відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача на адміністративний позов, справу розглянуто на підставі наявних у ній доказів відповідно до приписів ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та проаналізувавши вимоги чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Іста-Одеса» є платником страхових внесків і зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області.

Судом з’ясовано, що за ТОВ «Іста-Одеса» перед Управлінням Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області рахується заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у загальному розмірі 434,99грн., яка утворилась внаслідок нарахування, але несплатою ТОВ «Іста-Одеса» у законодавчо визначеному порядку та строки внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.15 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003р. (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.

Згідно з п.1 ч.1 ст.14 зазначеного Закону страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці – підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Відповідно до ст.19 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхові внески до солідарної системи нараховуються для роботодавця – на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України „Про працю”, виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 зазначеного Закону страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною 12 статті 20 Закону встановлено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно з п. 11.11 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, платники страхових внесків зазначені в п.п.2.1.10 та п.п.2.1.2 п.2.1 цієї Інструкції щомісяця складають у двох примірниках розрахунок сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в якому зазначають самостійно обчислені суми грошових внесків за формою згідно з додатком 23 цієї Інструкції.

Відповідно до ч.6 ст.20 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, але не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у п.п.1-4 ст.11 Закону є календарний місяць.

Таким чином, ТОВ «Іста-Одеса» згідно з ч.1 ст.14 Закону є роботодавцем, використовує працю фізичних осіб та відповідно повинна сплачувати нараховані страхові внески за найманих працівників до 20 числа кожного місяця за минулий місяць.

Згідно з п.2 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до п.2. ч.9 ст.106 вказаного Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум, у зв’язку з чим Управлінням Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області було винесено Рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 01.12.2012р. №483 на загальну суму 36,19грн.

Відповідно до ч.3 ст.106 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» територіальні органи Пенсійного фонду за формою і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку вимогу про їх сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Відтак, у зв’язку з тим, що заборгованість боржником – ТОВ «Іста-Одеса» добровільно сплачена не була, на його адресу Пенсійним фондом було надіслано вимогу про сплату недоїмки №Ю-61 від 05.05.2011р. на суму 434,99грн.

Згідно зі ст.106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, протягом десяти робочих днів із дня одержання вимог про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки.

Проте, визначена вказаною вимогою сума боргу, самостійно ТОВ «Іста-Одеса» сплачена не була, у зв’язку з чим за відповідачем рахується заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області у загальному розмірі 434,99грн., що у тому числі підтверджується наданою позивачем карткою особового рахунку. Відповідних належних доказів сплати відповідачем суми внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у загальному розмірі 434,99грн., суду не надано, що відповідно свідчить про правомірність та ґрунтовність позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області.

Відповідно до ч.15 ст.106 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Згідно з абз.5 ч.7 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010р. №2464-VI (зі змінами та доповненнями) стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або несплачених у період до 1 січня 2011р. здійснюється фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або штрафних санкцій.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавству, отже підлягають задоволенню повністю зі стягненням з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іста-Одеса» заборгованості по страхових внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у загальному розмірі 434,99грн.

Керуючись ч.4 ст.122, ч.ч.4,6 ст.128, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іста-Одеса» про стягнення заборгованості по страхових внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у загальному розмірі 434,99грн., задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іста-Одеса» (67500, Одеська область, смт.Комінтернівське, вул.Першотравнева,56, офіс 20, код ЄДРПОУ 35695453) на користь Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області (67500, Одеська обл., смт.Комінтернівське, вул.Центральна,33, код ЄДРПОУ 24528177, р/р 2560330114010 в Комінтернівській філії – Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 328845) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у загальному розмірі 434(чотириста тридцять чотири)грн. 99коп.

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили у разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.