Decision № 3753524, 27.05.2009, Commercial Court of Zhytomyr Oblast

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "27" травня 2009 р. Справа № 2/50-НМ

Господарський суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Тимошенка О.М.

при секретарі Стародуб Л.Ф.

за участю представників сторін

від позивача Поль А.А. (жовіреність від 06.04.09)

від відповідачів не з'явились

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Канпол і К" (м. Житомир)

до Приватного підприємства "Еллада - Трейд" (м. Вінниця),

до Приватногопідприємства "Баядера" (м.Горлівка),

до Приватного підприємства "Еллада-Дрінк" (м.Севастополь),

до Спільного Українсько-Американського підприємства "Південно-Західна промислова компанія" (м.Житомир)

про звільнення майна з-під арешту, про визнання права на майно.

Позивач зазначає, що в провадженні господарського суду Житомирськоїобласті знаходиться справа №7/202-Б за позовом ініціюючих кредиторів Приватного підприємства "Еллада - Трейд", Приватного підприємства "Баядера", Приватного підприємства "Еллада-Дрінк" про визнання банкрутом Спільного Українсько-Американського підприємства "Південно-Західна промислова компанія". Ухвалою суду по справі 7/202-Б накладено арешт на комплекс боржника, який знаходиться за адресою м.Житомир, вул. Перемоги, 24. Насправді вказане майно належить Приватному підприємству "Канпол і К", тобто позивачу по даній справі. В зв'язку з цим позивач на підставі ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" просить визнати за ним право на вказане майно та зняти з нього арешт.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з тих самих підстав, пояснив, що позивач не є учасником судового процесу по справі про банкрутство, тому він не має процесуального права оскаржити ухвалу суду про накладення арешту, а на його письмове звернення суд не відреагував.

Представник відповідача ПП "Баядера" звернувся з клопотанням, в якому зазначив, що не заперечує проти позову, просить розглянути справу у його відсутності.

Інші відповідачі представників до суду не направили.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні оглянуті матеріали справи №7/202-Б про визнання банкрутом Спільного Українсько-Американського підприємства "Південно-Західна промислова компанія", з якої встановлено наступне:

- Ухвалою господарського суду Житомирської області від 26.10.06 порушено провадження у справі про банкрутство.

- 23.01.07 надійшло клопотання одного з кредиторів про накладення арешту на майно боржника, а саме на комплекс, що знаходиться в м.Житомир, вул. Перемоги, 24.

- Ухвалою судді від 25.01.07 накладено арешт на комплекс боржника - Спільного Українсько-Американського підприємства "Південно-Західна промислова компанія", який знаходиться за адресою: м.Житомир, вул.Перемоги, 24.

- 13.10.08 ПП "Канпол і К" звернулось до господарського суду з проханням зняти арешт з вказаного нерухомого майна посилаючись на те, що це майно не належить боржнику а є власністю ПП "Канпол і К". Вказане клопотання не було розглянуте.

- 24.04.09 ПП "Канпол і К" повторно звернулось до господарського суду з такою ж заявою, яка на день постановлення рішення по даній справі не розглянута.

Також судом встановлено, що 26.07.06, тобто до порушення вказаної справи про банкрутство, укладено договір купівлі продажу, який посвідчено нотаріусом, за яким Спільне Українсько-Американське підприємство "Південно-Західна промислова компанія" продало а ПП "Канпол і К" купило будівлю супермаркету, що знаходиться в м.Житомирі по вул. Перемоги, 24. (а.с.14)

26.07.06 укладено договір купівлі продажу, який посвідчено нотаріусом, за яким Спільне Українсько-Американське підприємство "Південно-Західна промислова компанія" продало а ПП "Канпол і К" купило будівлю кафе, що знаходиться в м.Житомирі по вул. Перемоги, 24. (а.с.18)

Вказані договори відповідно до ст. 210 та ст.657 ЦК України зареєстровані в Державному реєстрі правочинів (а.с.16, 20)

Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності ПП "Канпол і К" на вказане нерухоме майно 13.09.06 зареєстроване в Комунальному підприємстві "Житомирське обласне бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради. (а.с.17, 21).

На виконання пунктів 4.1 та 5.2.1 Договорів продавець передав покупцю нерухоме майно, яке є предметом купівлі продажу, що підтверджується актами здачі приймання від 26.07.06.

Таким чином позивач, до постановлення судом вищевказаної ухвали про накладення арешту та до порушення справи про банкрутство, в установленому законом порядку та відповідно до ст.334 ч.4 ЦК України набув право власності на нерухоме майно - майновий комплекс, що знаходиться за адресою м.Житомир, вул.Перемоги, 24.

Не дивлячись на це, як зазначено вище, ухвалою судді від 25.01.07 по справі №7/202-Б накладено арешт на належний Підприємству "Канпол і К" комплекс, який знаходиться за адресою: м.Житомир, вул.Перемоги, 24, з вказівкою на те, що цей комплекс належить Спільному Українсько-Американському підприємству "Південно-Західна промислова компанія".

Відповідно до ст.321 ч.1 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Такі ж положення закріплені в ст.41 Конституції України.

В даному випадку право власності позивача обмежено, отже порушено, а тому відповідно до ст.391 ЦК України. Господарський суд вважає правильним обраний позивачем спосіб захисту порушеного права. При цьому суд виходить з наступного.

Позивач не є учасником провадження у справі про банкрутство, тому не має можливості в апеляційному порядку оскаржити ухвалу суду від 25.01.07.

Строк на подачу касаційної скарги сплинув.

Позивач звертався до господарського суду (в межах справи про банкрутство) з проханням скасування арешту вказуючи на судову помилку, однак його заява не була розглянута.

З урахуванням викладеного суд погоджується з позицією позивача, що належним і єдиним способом захисту порушеного права в даному випадку є звернення до суду в порядку ст.59 ч.1 Закону України "Про виконавче провадження", в якій зазначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

При цьому господарський суд застосовує вказану норму з урахуванням частини1 статті 8 ЦК України, в якій зазначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Задовольняючи позов в частині звільнення майна з-під арешту господарський суд вважає, що підлягає задоволенню також позовна вимога в частині визнання права власності на спірне нерухоме майно.

Відповідно до ст. 392 ч.1 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

З ухвали господарського суду від 25.01.07 по справі №7/202-Б (а.с.13) вбачається, що Приватним підприємством "Баядера" подавалось клопотання про накладення арешту на комплекс, що знаходиться в м.Житомирі по вул.Перемоги, 24. При цьому в клопотання зазначалось, що майно належить боржнику. Такі дії ПП "Баядера" свідчать про те, що воно не визнає право власності ПП "Канпол і К".

З урахуванням викладеного суд постановляє рішення про визнання права власності позивача на вказане нерухоме майно.

Керуючись ст.ст. 49, 82 – 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Звільнити з-під арешту комплекс, який знаходиться за адресою: м.Житомир, вул. Перемоги, 24, на який накладено арешт ухвалою господарського суду Житомирської області від 25 січня 2007 р. по справі №7/202-Б.

Визнати за Приватним підприємством "Канпол і К" (м.Житомир, пров.3-й Київський, 6, код 34460384) право власності на комплекс нерухомого майна, що знаходиться в м.Житомирі по вул.Перемоги, 24.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Тимошенко О.М.

Віддрукувати: 6 примірн.