Court ruling № 37415740, 03.03.2014, Commercial Court of Sumy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення заяви про порушення

справи про банкрутство

03.03.2014

Справа № 920/316/14

Господарський суд Сумської області у складі судді Л.А. Костенко, розглянувши заяву ТОВ «Ремус» (код 33168612), м. Суми про порушення справи про банкрутство, відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Сумської області звернувся з заявою ТОВ «Ремус» (м. Суми, код ЄДРПОУ 33168612) про порушення справи про банкрутство в порядку ч. 5 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

В заяві зазначено що з лютого 2014 року засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремус» було прийнято рішення про звернення до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ «Ремус» відповідно до ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки підприємство не веде господарської діяльності більш ніж З роки, більшість майнових активів знаходиться в банківській заставі, борги майже в 3 рази перевищують вартість активів. Заявник вказує що:

Залишкова балансова, вартість активів складає - 1 027 308,56 грн.;

Загальна сума кредиторської заборгованості складає 3 931 873,32 грн.;

Залишок грошових коштів на рахунку складає - 200,00 грн.;

Дебіторська заборгованість у підприємства відсутня.

Заявник приєднав до заяви Постанову Вищого господарського суду України від 09.12.2009р. №6/8-09 як одну із підстав своїх вимог, зокрема щодо рішення третейського суду.

Дослідивши додані до заяви документи суд дійшов висновку про повернення заяви з наступних підстав.

У відповідності до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

В підтвердження безспірності вимог кредиторів боржник надав рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 19.08.2010р. та від 14.02.2011р. про стягнення з боржника боргу на загальну суму 399 411, 94 грн. та виконавчі документи на стягнення вказаного боргу.

Відповідно до ст.. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.

Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські справи), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводиться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Згідно ст.. 3 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судову систему України складають суди загальної юрисдикції та суд конституційної юрисдикції. У відповідності до ст.. 17 вказаного Закону систему судів загальної юрисдикції складають місцеві суди, апеляційні суди, вищі спеціалізовані суди, Верховний суд України.

Також суд зазначає що положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції Закону від 30.06.1999р. дійсно не містили такої категоричної вимоги до безспірності вимог кредиторів, як судове рішення яке міститься в новій редакції Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Таким чином, виходячи із вимог норм ст.. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» доказом безспірності вимог щодо кредиторів є лише рішення суду, а не третейського суду.

Згідно ч. 9 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» за подання заяви про порушення справи про банкрутство справляється судовий збір у порядку, передбаченому законом.

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку "одержувач" зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу.

Вказана правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України».

До заяви не додано доказу сплати судового збору за подання заяви в установленому порядку. Приєднана до заяви виписка із архіву АТ «Ощадбанку» про проведення операції 27.01.2014р. та копія платіжного документа не є належним документом який засвідчує сплату судового збору.

Відповідно до ст.. 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі, заявник – кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами в розмірі, визначеному частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, не подано доказів щодо сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст.. 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» повернення заяви про порушення у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду встановленому порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 10, ст. 11, ст. 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремус» про порушення справи про банкрутство - повернути без розгляду.

Додаток: заява №01/100-21-02 від 27.02.2014р. на 3-х аркушах, з додатком на 131-му аркуші, в т. ч. виписка з архіву про проведення операції (номер документа 27.1, дата проведення операції 27.01.2014р.).

СУДДЯ Л.А. КОСТЕНКО