Decision № 37282121, 11.02.2014, Kyivskyi District Court of Simferopol

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 123/5402/13-ц

Номер провадження 2/123/25/2014

11.02.2014 року Київський районний суд м. Сімферополя у складі:

головуючого судді - Тонкоголосюка О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Берденко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації про виділ частки домоволодіння в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою, -

встановив:

Позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування якого зазначають, що їм на праві власності належить 52/100 часток житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу часток житлового домоволодіння від 27 квітня 2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округа ОСОБА_5 за реєстровим номером 905.

Відповідачам, ОСОБА_3 належить на праві власності 25/100 часток і ОСОБА_4 23/100 часток вказаного житлового будинку.

Рішенням виконкому Сімферопольській міської ради від 12.12.1997 року №206 колишнім власникам ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та відповідачу ОСОБА_3 була передана в сумісну часткову власність земельна ділянка площею 2449 кв.м. по АДРЕСА_1, для обслуговування житлового будинку з надвірними будівлями.

Посилаючись на положення ст.ст. 355, 358, 364, 367 ЦК України, ст. 89 ЗК України, позивачі просять виділити в натурі належну їм 52/100 частку домоволодіння по АДРЕСА_1 та визначити порядок користування земельною ділянкою на якій він розташований, виділивши їм в користування їх частку пропорційну частки у спільному частковому майні.

Позивач ОСОБА_1 та представник ОСОБА_2. в судовому засіданні позивні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позивних вимог не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином.

Представник третьої особи просив розглянути справу за його відсутності.

Дослідивши сторони, які з'явилися, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань.

За загальним правилом (ч.1 ст.11 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Сторони мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Стаття 213 ЦПК України вимагає від суду повно та всебічно з'ясувати обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідити всі докази в їх сукупності.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, ОСОБА_2 на праві власності належить 52/100 часток житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу часток житлового домоволодіння від 27 квітня 2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округа ОСОБА_5 за реєстровим номером 905. ( ас. 4).

Відповідачам, ОСОБА_3 належить на праві власності 25/100 часток і ОСОБА_4 23/100 часток вказаного житлового будинку.

АДРЕСА_1, розташоване на земельній ділянці, площею 2614 кв.м., складається з двох кам'яних будинків позначених на плані літерами: «А», житловою площею 76,1 м2, «М» житловою площею 55,1 м2, до яких примикають тамбур - «г», вбиральня «Д», сарай «О», вбиральня «Р», вбиральня «У», споруди, навіс «Ч».

Рішенням виконкому Сімферопольській міської ради від 12.12.1997 року №206 колишнім власникам ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та відповідачу ОСОБА_3 була передана в сумісну часткову власність земельна ділянка площею 2449 кв.м. по АДРЕСА_1, для обслуговування житлового будинку з надвірними будівлями.

На сьогодні позивачі звернулися до суду із цим позовом з метою виділу в натурі належних їм 52/100 часток зазначеного домоволодіння та виділу в користування відповідної частки земельної ділянки.

На підставі ухвали суду від 30.07.2013 року по справі було призначене судову будівельно-технічну експертизу, за висновками якої виділити в натурі частку позивачів із спільної часткової власності можливо.

Так, згідно до висновку експерта № 89/1 від 12.12.2013 року, між співвласниками домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 мається сформований порядок користування домоволодінням. Співвласникам ОСОБА_1, ОСОБА_2 на 52/100 частки пропонується виділити: - житловий будинок літер «М» - вартістю 116340 грн., - підвал під «М1» - вартістю 16647 грн., так вартість будов, що виділяються співвласникам на 52/100 частки складає 132987 грн., що на 3021 грн. менше ніж належить на ідеальну частку 52/100 та відповідає 51/100 часток.

Таким чином, мається технічна можливість виділу в натурі 52/100 часток житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель по АДРЕСА_1, які належать на праві власності ОСОБА_1, ОСОБА_2 з урахуванням фактичного порядку користування (додаток №1).

Також експертом визначено два варіанти порядку користування земельною ділянкою, АДРЕСА_1 між співвласниками з урахуванням порядку користування домоволодінням, який склався фактично і наведений у додатку № 2,3 до висновку експерта.

Відповідно до ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Ст. 358 ЦК України визначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. При неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

У відповідності зі ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ частки із майна, що перебуває у спільній частковій власності.

Ст. 367 ЦК України визначено, що майно, яке перебуває у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками. При розділі спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

У відповідності до постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1992 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, яке регулюють права особистої власності на житловий будинок» при вирішенні справ про виділ у натурі часток житлового будинку, якій знаходиться у спільної часткової власності, слід виходити з того, що це уявляється можливим, якщо кожен з сторін може бути виділена відособлена частка дома с самостійним виходом.

Згідно до ст. 88 ЗК України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. В разі неможливості перенесення співвласником господарських будівель і насаджень на надану в його користування частину ділянки суд має обговорити питання про відповідну грошову компенсацію. При пред'явленні вимог кожним з учасників спільної власності про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо.

У відповідності до п.5 Листа Верховного Суду України від 29.10.2008 року № 19-3767/0/8-08 «Щодо розгляду земельних спорів», при вирішенні питання про передачу у власність земельної ділянки особам, які придбали житловий будинок, будівлю або споруду, у разі, коли розмір земельної ділянки договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди не визначено, необхідно дотримуватися ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України, відповідно до яких до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування, і не може за рішенням суду переходити у розмірах, що перевищують необхідні для їх обслуговування. Причому право власності на таку земельну ділянку переходить без зміни цільового призначення.

Таким чином, суд вважає заявлені ОСОБА_1, ОСОБА_2 вимоги такими, що підлягають задоволенню, оскільки суду було надано достатньо доказів можливість виділу позивачам належної їм частки домоволодіння в натурі із визначення порядку користування відповідною часткою земельної ділянки у відповідності до другого варіанту визначеного висновком експерта № 89/1 від 12 грудня 2013 року у відповідності до порядку, що фактично склався та відповідає нормам діючого законодавства.

На підставі викладеного ст. 358, 364,367 ЦК України, ст.. 88 ЗК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України суд ,-

вирішив:

Позов задовольнити.

Виділити в натурі ОСОБА_1, ОСОБА_2 на праві приватної власності належні їм 52/100 частки в житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, а саме: житловий будинок літер «М», підвал під «М1», всього на суму 132987 грн., що на 3021 грн. менше ніж належить на ідеальну частку та відповідає 51/100 частці, визнавши за ними право спільної часткової власності на зазначене майно в цілому.

Припинити право спільної часткової власності між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_4 на житловий будинок з господарсько-побутовими спорудами за адресою: АДРЕСА_1.

Виділити у користування ОСОБА_1, ОСОБА_2 земельну ділянку площею 975 кв.м. по АДРЕСА_1, у відповідності до висновку експерта № 89/1 від 12 грудня 2013 року (додаток №3), яка зафарбована жовтим кольором та надати земельну ділянку у спільне користування співвласників площею 15 кв.м. що зафарбована червоним кольором.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1022,07 грн., тобто по 511,04 з кожного.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим через Київський районний суд м. Сімферополя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Тонкоголосюк О. В.